РОСЛИНА "ЗДОРОВ'Я І ДОВГОЛІТТЯ"

Інтерес до сої не падає не лише завдяки універсальності у приготуванні найрізноманітніших страв, але і внаслідок безмежної користі цього продукту для здоров'я людини. З Північно-Східного Китаю вона потрапила до Кореї та Японії, де досі популярне прислів'я: "Поки є соя, не може бути голоду". Гіппократ називав її однією з п'яти священних культур, а Авіценна вважав рослиною "здоров'я і довголіття" і включав соєві боби у своє зілля та еліксири. У наших краях про сою дізналися тільки під час російсько-японської війни через продовольчу кризу, але селяни ще довго її не приймали і використовували лише як корм для домашніх тварин.
А тим часом соя містить унікальний білок, дуже близький за своїми біологічними цінностями до білків тваринного походження. Вона також містить в оптимальному співвідношенні всі незамінні амінокислоти, необхідні дитині. Саме тому в усьому світі продукти з сої використовують в якості інгридієнтів або повних замінників грудного молока. У сої немає лактози, тому для багатьох мам, які з будь-яких причин не можуть годувати груддю малюка, її замінники можуть бути єдиним порятунком у разі непереносимості лактози і коров'ячого молока. При цьому алергія на соєві замінники буває не так часто, ніж на звичайні молочні суміші.
Соя, як і інші, рослинні продукти, не тільки не містить холестерину, а й володіє спроможністю виводити його з організму. Страви з неї корисні для профілактики атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, цукрового діабету, ожиріння, сердечно-судинних і онкологічних захворювань. У сої є вітаміни групи В, Д і Є, різні мікроелементи, а також поліненасичені жирні кислоти, необхідні для нормального функціонування кліток шкіри. Велика кількість клітковини, що знаходиться у сої, сприятливо діє на шлунково-кишковий тракт, полегшує його випорожнення, а харчові волокна абсорбують і виводять важкі метали і радіонукліди. При всій своїй поживності, соя є низькокалорійним, легкозасвоюваним продуктом та ідеально вписується у найрізноманітніші дієти.
Сьогодні виробництво продуктів з сої йде за кількома технологічними лініями. Перша - молочна. За допомогою агрегату, в який вміщуються заздалегідь замочені соєві боби, під великим тиском отримують соєве молоко, макуху і м'якуш. На зовнішній вигляд соєве майже не відрізняється від коров'ячого, його можна додавати до кави, чаю і готувати звичні молочні каші і супи. Якщо соєве молоко звурдити, вийде - соєвий сир. Він схожий на домашній і його можна їсти з різними добавками: родзинками, курагою, спеціями. Соєва макуха - чисте джерело клітковини, її можна додавати до м'ясних страв або до сирної начинки для пирогів. Вона також хороший дієтичний збагачувач продуктів.
Друга лінія - м'ясна. З соєвого концентрату, що замінює м'ясо, можна готувати безліч страв - котлети, відбивні, шніцеля, битки і багато іншого. Завдяки ж нейтральному смаку і запаху, соєві продукти можна легко комбінувати.
А ось соєве борошно викликає неоднозначне ставлення фахівців з харчування. Річ у тім, що воно містить речовину, що гальмує активність одного з ферменрв, який переварює білок у дванадцатипалій кишці. І, незважаючи на те, що при тепловій обробці він знищується, все ж каші на основі такого борошна немовлятам давати іііе можна. Після консультації з лікарем їх рекомендується включати в дитячий раціон тільки після трьох років.
Є й інші чинники, які викликають побоювання у фахівців і не можуть не братися до уваги при використанні соєвих продуктів. Досить великий їхній відсоток, особливо зарубіжного виробництва, становлять виготовлені з генетично модифікованої сої. Вони підлягають реєстрації в МОЗ, і якщо проходять попередні дослідження, то вживання їх надалі вважається безпечним.
Валентина СОТНИКОВА (УКРІНФОРМ)