Погода в домі

П’ять кроків, щоб стати
кращими батьками

Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є поведінка дітей. Що треба зробити, аби вони поводилися добре? Ми відібрали низку порад відомих психологів, педагогів. Пропонуємо перші п'ять.

1. Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Ніколи не забувайте: вони вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. У них відображається вся організація життя сім'ї, працьовитість, духовне багатство і моральна чистота матері й батька. У кожній сім'ї є свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні. Діти можуть бути уведені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого — відміняється.
2. Висувайте реальні вимоги. Запитуйте себе, чи відповідають вони віку дитини. Пояснюйте причину, чому потрібно їх дотримуватися, бо вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими.
3. Дозвольте дітям брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються їх. Прислухайтеся до їхньої думки. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно контролюєте.
4. Обирайте виховання без "паска" та крику. Покарання, тим паче несправедливі, не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до себе та інших, провокують агресивність, озлобленість, жорстокість.
Відчувши, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.
Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими — використовуйте тактику переключення уваги. Якщо ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини. Хваліть і заохочуйте її за добрі справи.
5. Не пропустіть випадків, коли батьки повинні втрутитись. Ось кілька з них:
— погіршення успішності дитини;
— різка зміна у поведінці: дитина погано спить, стає дратівливою;
— у сина або доньки з'являється апатія, якої ви не спостерігали, вони замикаються у собі. Якщо діти перестали розповідати про свої справи, значить бояться поділитися з вами. Поспілкуйтесь з батьками їхніх друзів — можливо, вони підкажуть, у чому справа;
— ви помітили тривожні симптоми у сина чи доньки характерні для тих, хто вживає наркотики — червоні очі, часті кровотечі з носа, погана координація рухів, зміни настрою, безпричинний сміх або плач. Зверніться з дитиною до шкільного психолога або лікаря. Не гайте часу, інакше буде біда.
Підготувала Людмила ЧУБ,
педагог.