5-6 липня у місті Хмельницькому відбулась друга звітно-виборна конференція обласної громадської організації
В роботі конференції приймали участь депутат Верховної Ради України, голова
обласної організації Народної Партії Василь Федорович Шпак, заступники та представники міських та район ; н; молодіжнії; організацій.
При обговоренні доповіді заступника обласної громадської організації Фе,С' Ольги, була відмічена позитивна робота Хмельницької, Кам'янеьь-Подільської IV Староконстянтинівської, Шепетівської, Кам'янець-Подільської районних моло організацій. Та на превеликий жаль, за весь час існування молодіжної орг керівнику не вдалось активізувати діяльність більшості місцевих моле, п'жних орган В ході конференції було обрано: голову обласної молодіжної ор нізації, її Лабазюк Сергій Петрович, а також заступників, ревізійну комісію, мандатну комі рахункову раду, а також раду та виконавчий комітет.
Роботу обласної молодіжної організації в ході обговорення було оцінено задовільно. Проаналізувавши та оцінивши діяльність молодіжних організацій було вирішено спрямувати їх роботу за такими напрямками:
пошук і. 11 ;¦¦' г ичьої підтримки ініціаги в молоді на державному та місцевих рівнях;
лобіювати вирішення найбільш важливих соціально - економічних проблем молоді в
державних установах; - організація клубної роботи за місцем проживання;
можливість кар'єрного росту в партії, органах місцевого самоврядування;
отримання досвіду громадської роботи;
проведення молодіжних акцій.
Кандидатом обласної молодіжної конференції від Шепетівської раонної організації Народної Партії було обрано голову молодіжної організації Дубину Валерія Романовича І заступника голови молодіжної організації Літвінчука
Голова Шепетівської молодіжної партійної організації НП, відмічає,що із 1343 членів НП -356 віком до ЗО років. Це наша молодь, яка робить вирішальні кроки у доросле життя і їх також цікавить все: і позиція фракції Блоку Литвина по зовнішньополітичному курсу країни, і оцінка нинішнього етапу її внутріполітичного життя, і прогноз перспектив подальшого розвитку державного будівництва.
І занепокоєна молодь, щож буде в майбутньому із житлом і працевлаштуванням молодих спеціачістів, коли ж буде те райське життя на селі?, яке дозвілля молоді?
Шепетівська районна молодіжна організація Народної Партії має свій розроблений план роботи і заходи, які задумано втілювати в життя. Бо багато є запитань і пропозицій у молодого покоління.
пятница, 1 августа 2008 г.
Відвар чорнобривців оздоровить печінку
Відомо, що необхідна умова молодості й довголіття — хороший обмін речовин і здорові травні органи (особливо печінка). А досягти цього можна за допомогою чорнобривців.
Вісім квіток чорнобривців залийте 1 л киплячої води, кип'ятіть 3 хвилини на повільному вогні. Отриманий відвар злийте і збережіть, а квітки чорнобривців повторно залийте 0,8 л окропу і кип'ятіть 6 хвилин. Обидва відвари змішайте, процідіть і приймайте по 200 мл до їжі вранці і увечері.
Курс лікування — 1 місяць, потім зробіть тижневу перерву і повторіть курс лікування. Відвар можна використовувати і для зовнішнього застосування (у вигляді примочок) при шкірних захворюваннях.
Було запалення
придатків
Прийом сучасних антибіотиків результатів не давав. Більш того, стан поступово погіршувався. Інакше, як жахом, це важко було назвати.
Пропали місячні на 4 місяці. А мені ж було тільки 24 роки. Я вже зовсім зневірилася. Тоді подруга порадила скористатися рецептами народної медицини. І вони мені дійсно допомогли.
Робила я так. 100 г порошку плодів анісу ретельно змішувала з 0,5 кг меду. Приймала по 1 ч. ложці 3 рази на день до їжі, запиваючи водою. Крім цього, кожного ранку випивала чашку липового чаю (заварювала квітки липи як чай).
Липа містить фітогормони, близькі за своїм складом до жіночих статевих гормонів. Це дуже добре впливає на організм жінки і надає протипухлинну дію.
Л.Єрмоленко.
Вісім квіток чорнобривців залийте 1 л киплячої води, кип'ятіть 3 хвилини на повільному вогні. Отриманий відвар злийте і збережіть, а квітки чорнобривців повторно залийте 0,8 л окропу і кип'ятіть 6 хвилин. Обидва відвари змішайте, процідіть і приймайте по 200 мл до їжі вранці і увечері.
Курс лікування — 1 місяць, потім зробіть тижневу перерву і повторіть курс лікування. Відвар можна використовувати і для зовнішнього застосування (у вигляді примочок) при шкірних захворюваннях.
Було запалення
придатків
Прийом сучасних антибіотиків результатів не давав. Більш того, стан поступово погіршувався. Інакше, як жахом, це важко було назвати.
Пропали місячні на 4 місяці. А мені ж було тільки 24 роки. Я вже зовсім зневірилася. Тоді подруга порадила скористатися рецептами народної медицини. І вони мені дійсно допомогли.
Робила я так. 100 г порошку плодів анісу ретельно змішувала з 0,5 кг меду. Приймала по 1 ч. ложці 3 рази на день до їжі, запиваючи водою. Крім цього, кожного ранку випивала чашку липового чаю (заварювала квітки липи як чай).
Липа містить фітогормони, близькі за своїм складом до жіночих статевих гормонів. Це дуже добре впливає на організм жінки і надає протипухлинну дію.
Л.Єрмоленко.
Постанова №654
Кабінет Міністрів України 16 липня 2008 року прийняв Постанову № 654 «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян», відповідно до якої з 1 вересня 2008 року встановлюється надбавка на догляду в розмірі 50 грн. інвалідам 1-ї групи; одиноким інвалідам 2-ї групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку; одиноким інвалідам 3-ї групи, які досягли пенсійного віку; одиноким одержувачам пенсій за віком та за вислугу років, які потребують постійного стороннього догляду та які отримують пенсію, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (крім осіб, які отримують державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та інвалідам).
Надбавки на догляд, встановлені раніше діючим законодавством, також з 1 вересня 2008 року виплачуються у розмірі 50 гривень.
Для призначення надбавки на догляд громадянам необхідно подати в органи Пенсійного фонду такі документи:
— заяву особи, що вона не має працездатних родичів (незалежно від місця проживання), зобов’язаних за законом її утримувати;
— висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що особа потребує постійного стороннього догляду (у випадках передбачених постановою);
— довідку про склад сім’ї, видану уповноваженим органом за місцем проживання, у тому числі органами місцевого самоврядування.
С.МИРОНЧУК,
начальник управління праці
та соцзахисту населення РДА.
Надбавки на догляд, встановлені раніше діючим законодавством, також з 1 вересня 2008 року виплачуються у розмірі 50 гривень.
Для призначення надбавки на догляд громадянам необхідно подати в органи Пенсійного фонду такі документи:
— заяву особи, що вона не має працездатних родичів (незалежно від місця проживання), зобов’язаних за законом її утримувати;
— висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що особа потребує постійного стороннього догляду (у випадках передбачених постановою);
— довідку про склад сім’ї, видану уповноваженим органом за місцем проживання, у тому числі органами місцевого самоврядування.
С.МИРОНЧУК,
начальник управління праці
та соцзахисту населення РДА.
У хорошого господаря нічого не пропадає
Що не кажіть, а у багатьох з нас чимала частина овочів та фруктів йде у відходи. Шкода! Тому давайте навчимося трохи менше викидати.
Залишки зелених помідорів
Помідори у нас зараз дозрівають, але самий дріб'язок напевно не дозріє або, що ще гірше, вкриється чорними плямами фітофтори. Щоб цього не було, зваримо з помідорного дріб'язку варення. Наберемо, наприклад, 80 штук, видалимо з них шпилькою насіння, намагаючись не вигрібати м'якоть і зберегти плоди в цілості. Поваримо в трьох-чотирьох водах по 3 хв., після чого обполоснемо їх до трьох разів, щоб видалити помідорний запах. Приготуємо цукровий сироп з 1 кг піску і 1 скслянки води. Коли остигне, покладемо в нього підготовлені помідори і дамо закипіти на сильному вогні. Тільки закипіти! Знімемо з вогню, дамо вистоятися. Варення буде ¦ приємнішим, якщо в нього перед кінцем варива додамо на смак лимонну кислоту.
Варення у нас буває заготовлено багато і різного, а це, як оригінальне, піде для пригощання в особливих випадках.
Буряк сушений
Багато буряка виросло, а зберігати особливо ніде. Давайте посушимо. Відберемо для цього буряк темно-червоний, без світлих прожилків. «Суш- ї ку» використовуємо взимку, вона надасть борщам красивого кольору.
Вимиті коренеплоди потримаємо в киплячій воді до напівготовності, потім охолодимо водою, поріжемо на тонку локшину або кружечки завтовшки 3-4 мм і поставимо сушити в духовку на густу сітку, покладену на грати. Можна сушити і на деці, але тоді потрібно частіше помішувати, щоб не пригоріло. Духовку ввімкнемо на слабкий вогонь, а дверці залишимо прочиненими на ширину
долоні.
Перерослі огірки
Свіжі перерослі огірки очистимо, натремо на крупній терці, посолимо, зіллємо надлишок соку і змішаємо з розім'ятим сиром, сметаною, кільцями ріпчастої цибулі і посиплемо меленим перцем. Готувати почнемо за півгодини до їжі. Подаючи на стіл, посиплемо зеленню. Якщо до такого салату додати варену картоплю, вийде непогана основна с трава на сніданок або вечерю.
Яблучна шкірка
Коли заготовлюють сік з яблук, стільки завжди викидається серцевин! А від інших заготовок залишається багато шкірки. Деякі залишають ці відходи на вино, але кому це неціка-' во, можуть приготувати 'дуже приємне на смак желе. Складемо яблучні відходи в каструлю, додамо трохи води і поваримо 20-25 хв. на слабкому вогні. Сік процідимо, поставимо на плиту і випаруємо наполовину. ' Потім додамо цукор і почнемо варити до тих І пір, поки сироп не почне і загусати і рожевіти. Для аромату покладемо м'яту. Гарячу масу виллє-I мо в плаский посуд і посиплемо цукровою пудрою.
Грушева шкірка
Ця заготівка піде як добавка до заварки чаю. Шкірку груш і насінні гнізда, що залишилися після заготовок, висушимо в духовці, змелемо в кофемолці, просіємо через сито і змішаємо з цукровим піском (2 частини порошку на 1 частину цукру). Використовуємо для заварки разом із звичайним чаєм. Такий чай смачний, ароматний і корисний.
Л. Ісаченко
Залишки зелених помідорів
Помідори у нас зараз дозрівають, але самий дріб'язок напевно не дозріє або, що ще гірше, вкриється чорними плямами фітофтори. Щоб цього не було, зваримо з помідорного дріб'язку варення. Наберемо, наприклад, 80 штук, видалимо з них шпилькою насіння, намагаючись не вигрібати м'якоть і зберегти плоди в цілості. Поваримо в трьох-чотирьох водах по 3 хв., після чого обполоснемо їх до трьох разів, щоб видалити помідорний запах. Приготуємо цукровий сироп з 1 кг піску і 1 скслянки води. Коли остигне, покладемо в нього підготовлені помідори і дамо закипіти на сильному вогні. Тільки закипіти! Знімемо з вогню, дамо вистоятися. Варення буде ¦ приємнішим, якщо в нього перед кінцем варива додамо на смак лимонну кислоту.
Варення у нас буває заготовлено багато і різного, а це, як оригінальне, піде для пригощання в особливих випадках.
Буряк сушений
Багато буряка виросло, а зберігати особливо ніде. Давайте посушимо. Відберемо для цього буряк темно-червоний, без світлих прожилків. «Суш- ї ку» використовуємо взимку, вона надасть борщам красивого кольору.
Вимиті коренеплоди потримаємо в киплячій воді до напівготовності, потім охолодимо водою, поріжемо на тонку локшину або кружечки завтовшки 3-4 мм і поставимо сушити в духовку на густу сітку, покладену на грати. Можна сушити і на деці, але тоді потрібно частіше помішувати, щоб не пригоріло. Духовку ввімкнемо на слабкий вогонь, а дверці залишимо прочиненими на ширину
долоні.
Перерослі огірки
Свіжі перерослі огірки очистимо, натремо на крупній терці, посолимо, зіллємо надлишок соку і змішаємо з розім'ятим сиром, сметаною, кільцями ріпчастої цибулі і посиплемо меленим перцем. Готувати почнемо за півгодини до їжі. Подаючи на стіл, посиплемо зеленню. Якщо до такого салату додати варену картоплю, вийде непогана основна с трава на сніданок або вечерю.
Яблучна шкірка
Коли заготовлюють сік з яблук, стільки завжди викидається серцевин! А від інших заготовок залишається багато шкірки. Деякі залишають ці відходи на вино, але кому це неціка-' во, можуть приготувати 'дуже приємне на смак желе. Складемо яблучні відходи в каструлю, додамо трохи води і поваримо 20-25 хв. на слабкому вогні. Сік процідимо, поставимо на плиту і випаруємо наполовину. ' Потім додамо цукор і почнемо варити до тих І пір, поки сироп не почне і загусати і рожевіти. Для аромату покладемо м'яту. Гарячу масу виллє-I мо в плаский посуд і посиплемо цукровою пудрою.
Грушева шкірка
Ця заготівка піде як добавка до заварки чаю. Шкірку груш і насінні гнізда, що залишилися після заготовок, висушимо в духовці, змелемо в кофемолці, просіємо через сито і змішаємо з цукровим піском (2 частини порошку на 1 частину цукру). Використовуємо для заварки разом із звичайним чаєм. Такий чай смачний, ароматний і корисний.
Л. Ісаченко
Топографи в Іраку.
Указом Президента України від 11.03.2003 введено в дію рішення Ради національної безпеки та оборони України від 20 лютого 2003 року «Про направлення батальйону радіаційного. Хімічного та біологічного захисту ЗС України,в разі звернення держав регіону Перської затоки і Близького Сходу,для надання допомоги в захисті цивільного населення». В червні 2003 року Верховною Радою України було прийнято рішення про направлення українського контингенту в польський сектор контролю у складі багатонаціонального з’єднання.
З 10 серпня 2003 року 5-а,6-а,7-а,окремі механізовані бригади (омбр) виконували завдання у складі стабілізаційних сил в Іраку. Український контингент був підпорядкований ГШ ЗСУ і діяв під егідою об’єднаного штабу. Миротворці діяли згідно з повноваженнями Ради Безпеки ООН. Українські підрозділи бригади стабілізаційних сил дислокувались у провінції Васіт в трьох гарнізонах.
Перший гарнізон на базі «Дельта» (м.Ель-Кут) – управління бригади та два батальйони; другий гарнізон – 2-ий батальйон на аеродромі у районі Ес-Сувейра в базовому таборі «Зулу»; посилена рота – до 2004 року на кордоні між Іраком та Іраном (вона здійснювала контроль прикордонних процедур при перетині кордону).
Не є таємницею,що участь в миротворчих операціях під егідою ООН стала важливою в усій міжнародній діяльності як для України,так і для її Збройних Сил. Зокрема, з 1992 року, коли Україна почала брати участь у миротворчих місіях, через різного роду контингенти пройшло близько 30 тис. військовослужбовців. Серед них були військовослужбовці і нашої військової частини А4127 , які проходили місію у республіці Ірак.
Це: начальник топографічного відділення капітан Монець Олександр Валентинович, який в перебував в Іраку з 24 вересня 2004 року по 28 квітня 2005 року на посаді офіцера оперативного відділення 72 ОМБр, м. Ес-Сувейра (базовий табір «Зулу»).
Старший геодезист капітан Нестерович Руслан Несторович, перебував в Іраку з 14 лютого 2004 року по 8 жовтня 2004 року на посаді офіцера оперативного відділення 61 ОМБр, м.Ель-Кут.
Начальник складу старший прапорщик Тітарчук Сергій Миколайович, знаходився у місії з 26 вересня 2004 року по 4 травня 2005 року на посаді начальника складу (топокарт) 72 ОМБр, м.Ель-Кут (базовий табір «Дельта»).
Заступник командира автомобільного взводу відділу забезпечення старший сержант військової служби за контрактом Капелюх Олександр Анатолійович, перебував в Іраку з 8 серпня 2003 року по 28 лютого 2004 року на посаді водія штабної роти управління 5ОМБр, м.Ель-Кут.
На бригаду покладалися наступні задачі: підтримка миру та стабільності, проведення гуманітарної місії, зокрема, надання допомоги шкільним навчальним закладам, захисту структури комунікацій і громадських об’єктів, патрулювання, охорона, несення служби на блок – постах, супроводження конвоїв.
Миротворці нашої частини під час виконання місії виконували наступні задачі,які напряму пов’язані з їхнім фахом: ведення чергових карт; проведення розвідки маршруту на наявність небезпечних ділянок,прокладання руху колон; навігаційне забезпечення патрулювання провінції Васіт; топографічними та спеціальними картами,фотодокументами,GPS-приймачами; визначення координат цілей вогневих уражень цілей; корегування вогню та інші.
На теперішній час в навчальних центрах Збройних Сил України проходить підготовку особовий склад для участі в майбутніх операціях під егідою ООН. В цій підготовці беруть участь і військовослужбовці нашої частини.
капітан Матвійчук Соломія
З 10 серпня 2003 року 5-а,6-а,7-а,окремі механізовані бригади (омбр) виконували завдання у складі стабілізаційних сил в Іраку. Український контингент був підпорядкований ГШ ЗСУ і діяв під егідою об’єднаного штабу. Миротворці діяли згідно з повноваженнями Ради Безпеки ООН. Українські підрозділи бригади стабілізаційних сил дислокувались у провінції Васіт в трьох гарнізонах.
Перший гарнізон на базі «Дельта» (м.Ель-Кут) – управління бригади та два батальйони; другий гарнізон – 2-ий батальйон на аеродромі у районі Ес-Сувейра в базовому таборі «Зулу»; посилена рота – до 2004 року на кордоні між Іраком та Іраном (вона здійснювала контроль прикордонних процедур при перетині кордону).
Не є таємницею,що участь в миротворчих операціях під егідою ООН стала важливою в усій міжнародній діяльності як для України,так і для її Збройних Сил. Зокрема, з 1992 року, коли Україна почала брати участь у миротворчих місіях, через різного роду контингенти пройшло близько 30 тис. військовослужбовців. Серед них були військовослужбовці і нашої військової частини А4127 , які проходили місію у республіці Ірак.
Це: начальник топографічного відділення капітан Монець Олександр Валентинович, який в перебував в Іраку з 24 вересня 2004 року по 28 квітня 2005 року на посаді офіцера оперативного відділення 72 ОМБр, м. Ес-Сувейра (базовий табір «Зулу»).
Старший геодезист капітан Нестерович Руслан Несторович, перебував в Іраку з 14 лютого 2004 року по 8 жовтня 2004 року на посаді офіцера оперативного відділення 61 ОМБр, м.Ель-Кут.
Начальник складу старший прапорщик Тітарчук Сергій Миколайович, знаходився у місії з 26 вересня 2004 року по 4 травня 2005 року на посаді начальника складу (топокарт) 72 ОМБр, м.Ель-Кут (базовий табір «Дельта»).
Заступник командира автомобільного взводу відділу забезпечення старший сержант військової служби за контрактом Капелюх Олександр Анатолійович, перебував в Іраку з 8 серпня 2003 року по 28 лютого 2004 року на посаді водія штабної роти управління 5ОМБр, м.Ель-Кут.
На бригаду покладалися наступні задачі: підтримка миру та стабільності, проведення гуманітарної місії, зокрема, надання допомоги шкільним навчальним закладам, захисту структури комунікацій і громадських об’єктів, патрулювання, охорона, несення служби на блок – постах, супроводження конвоїв.
Миротворці нашої частини під час виконання місії виконували наступні задачі,які напряму пов’язані з їхнім фахом: ведення чергових карт; проведення розвідки маршруту на наявність небезпечних ділянок,прокладання руху колон; навігаційне забезпечення патрулювання провінції Васіт; топографічними та спеціальними картами,фотодокументами,GPS-приймачами; визначення координат цілей вогневих уражень цілей; корегування вогню та інші.
На теперішній час в навчальних центрах Збройних Сил України проходить підготовку особовий склад для участі в майбутніх операціях під егідою ООН. В цій підготовці беруть участь і військовослужбовці нашої частини.
капітан Матвійчук Соломія
Здоровя
Регулярно пийте
зелений чай
Споживання зеленого чаю швидко покращує функцію ендотеліальних клітин, які сприяють правильному кровообігу і підтримують роботу кровоносних судин. Грецькі вчені з Медичної школи в Афінах вивчили вплив чаю, кофеїну і гарячої води (як плацебо) на судини через 30, 90 і 120 хвилин після пиття. Кардіологи зафіксували за вживання зеленого чаю пікове розширення артерій на 3,9 відсотка після 30 хвилин і активність ендотелію — регулятора кровотоку.
Сприятлива дія розглянутого виду чаю приписується флавоноїдам та їх антиокислювальним і антиканцерогенним властивостям, виявленим також у червоному вині та какао. Флавоноїди у зеленому чаї могутніші, ніж ті, що є у складі чорного чаю, який практично не має антиоксидантів, стверджують лікарі. За їхніми припущеннями, якщо регулярно пити зелений чай по кілька разів на день, можна запобігти серцево-судинним захворюванням і зменшити ризик смертності від недуг серця.
зелений чай
Споживання зеленого чаю швидко покращує функцію ендотеліальних клітин, які сприяють правильному кровообігу і підтримують роботу кровоносних судин. Грецькі вчені з Медичної школи в Афінах вивчили вплив чаю, кофеїну і гарячої води (як плацебо) на судини через 30, 90 і 120 хвилин після пиття. Кардіологи зафіксували за вживання зеленого чаю пікове розширення артерій на 3,9 відсотка після 30 хвилин і активність ендотелію — регулятора кровотоку.
Сприятлива дія розглянутого виду чаю приписується флавоноїдам та їх антиокислювальним і антиканцерогенним властивостям, виявленим також у червоному вині та какао. Флавоноїди у зеленому чаї могутніші, ніж ті, що є у складі чорного чаю, який практично не має антиоксидантів, стверджують лікарі. За їхніми припущеннями, якщо регулярно пити зелений чай по кілька разів на день, можна запобігти серцево-судинним захворюванням і зменшити ризик смертності від недуг серця.
ЯК ОРГАНІЗУВАТИ СВОЮ СИСТЕМУ ЗРОСТАННЯ ОСОБИСТОСТІ?
Ц
Якщо Ви йе ростете, це означає, що Ви вмираєте
Цікаво, чому у більшості дітей обличчя світлі, веселі, а у більшості дорослих - згаслі, стурбовані... їм що, так подобається, чи що? Або просто немає ні часу, ні сил на організацію свого особистого життя? Щастя в особистому житті?
Я знаю, що мені відповість більшість. Яке
там особисте життя? Грошей весь час не вистачає. Бігаєш цілий день, як заведений. Начальник..... ніколи мене
не слухає, а якщо підкинеш цінну ідею, подасть її вищому начальству, як свою. Прийдеш додому, ледве-ледве сил вистачає телевізор подивитися. Вранці -дзвінок будильника, і все завертілося. Так, є вихідні. Але ж людина і відпочити хоче. Як і всі люди,
на пікніку з шашличком і пивком. Яке вже тут зростання особистості з набитим шлунком? Поспати б.
Люди, які так стверджують, ніколи не піднімуться вище за цю щоденну метушню. Та й не хочуть вони, мабуть. Зручно все, звично!
А тим часом, вихід є. І він простий, як і все геніальне!
Треба просто усвідомити свою Місію, а потім просто йти цим шляхом.
Місія - в моєму розумінні це те, що ти любиш робити. Саме для цього ти з'явився (з'явилася) на світ. Роби те, що ти любиш і думай, як це може принести користь іншим людям. Так, будуть труднощі, проблеми і нерозуміння інших людей. Але, роблячи Улюблену Справу, простіше долати труднощі, а ті, хто не розуміє Вас, або підуть з Вашого життя, або звикнуть.
Тільки от як знайти шлях до цієї місії серед щоденної метушні? Дуже просто. Підрахуйте, скільки годин на тиждень Ви дивитеся телевізор, базікаєте з друзями (подругами) ні про що, і скоротіть цей час рівно удвічі. Ось і час на роздуми.
А зараз поставимо собі декілька запитань.
1. Запишіть все, що Ви вже маєте зараз. Майно, роботу, знання, уміння, зв'язки. Запишіть, чого на даний момент Ви б хотіли більш за все. Причому, це можуть бути не тільки речі. Можливість подорожувати по всьому світі або без жодних проблем познайомитися з будь-якою, навіть найкрасивішою, дівчиною теж підійде. Потрібно лише, щоб ця «важливість» виходила саме від Вас, а не від близьких, начальників або телевізора. Співвіднесіть Це зі своїм характером, перевірте, чи дійсно Це - Ваше. Безглуздо мріяти про дорогу спортивну іномарку, якщо Ви не отримуєте задоволення від керування автомобілем.
2. Складіть план досягнення від того, що Ви хочете, до того, що у Вас вже є. Так, так, ніякої помилки немає. Від того, що Вам потрібне, до того, що вже є. Ввімкніть свою фантазію. Ланцюжок має складатися з практичних, хоч би теоретично здійснимих кроків.
3. Запишіть всі свої страхи, що не дозволяють досягти Вам Цього. Того, чого ви хочете більш за все. Не вистачає грошей, зв'язків, сили волі і т.д. Запишіть кожен страх на окремому листку (у окремому файлі). Наприклад, якщо у Вас не вистачає грошей: «я сором'язливий і боюся попросити прибавки до зарплати» або «я ніяк не
можу зважитися на створення свого бізнесу». Даний аналіз покаже, які психологічні риси Вам треба розвинути. Запишіть їх.
4. Тепер сумістіть кроки з досягнення бажаного з виробленням потрібних Вам психологічних рис. їх, як правило, знадобиться декілька на кожен крок. Ваше завдання - оптимізува-ти і вибрати головну лінію, з чого починати.
5. Продумайте
тільки свій перший крок і те, що стане його результатом. Коли він буде досягнутий -остаточний термін. Інше «винаходитимете» пізніше.
6. Починаємо! Щонайшвидше! Час зараз працює проти Вас! Не дозволяйте своїм страхам повернутися назад, закритися в своїй шкаралупі. Перший крок завжди найважчий!
7. По мірі руху вперед розвивайте не тільки завзятість, але і гнучкість мислення. Будь-яка проблема може бути вирішена величезною кількістю способів. Треба лише вибрати, що більше підходить Вам особисто.
8. Тепер тільки виконуємо план і коректуємо помилки по мірі досягнення. Після декількох тижнів Ви придбаєте звичку вирішувати свої особисті проблеми більш легко.
І ще декілька порад.
1. Обов'язково записуйте всі свої досягнення. Навіть найменші. Проведіть аналіз, які психологічні риси допомогли Вам досягти цього.
2. Нікому, принаймні спочатку, не розповідайте про своє рішення рости як особа. Найпоширеніша людська риса, на жаль, «опустити» того, хто зарвався. Удайте, ніби поки що нічого не відбувається.
3. Що б з вами не відбувалося, не піддавайтеся смутку. «Бідний я, нещасний» -це завжди шлях вниз, а не вгору. «Як я можу?» - ось головне питання, яке Ви повинні ставити весь час. Ви і лише Ви відповідальні за якість свого життя!
Так чого ж Ви чекаєте? Вперед!
Р.5. Якщо хтось вважає написане вище нісенітницею, по-перше, коли вже Ви дочитали до цього місця, у крайньому разі, Вас це зацікавило. А по-друге, ця система допомогла мені особисто не занепасти духом під час важкої травми, коли я декілька місяців лежав без руху. Замість того, щоб жаліти себе, я придумував сценарій свого майбутнього життя, що збувається зараз практично на 100%.
Спробуйте прочитати статтю ще раз через деякий час.
Михайло Груздєв
Якщо Ви йе ростете, це означає, що Ви вмираєте
Цікаво, чому у більшості дітей обличчя світлі, веселі, а у більшості дорослих - згаслі, стурбовані... їм що, так подобається, чи що? Або просто немає ні часу, ні сил на організацію свого особистого життя? Щастя в особистому житті?
Я знаю, що мені відповість більшість. Яке
там особисте життя? Грошей весь час не вистачає. Бігаєш цілий день, як заведений. Начальник..... ніколи мене
не слухає, а якщо підкинеш цінну ідею, подасть її вищому начальству, як свою. Прийдеш додому, ледве-ледве сил вистачає телевізор подивитися. Вранці -дзвінок будильника, і все завертілося. Так, є вихідні. Але ж людина і відпочити хоче. Як і всі люди,
на пікніку з шашличком і пивком. Яке вже тут зростання особистості з набитим шлунком? Поспати б.
Люди, які так стверджують, ніколи не піднімуться вище за цю щоденну метушню. Та й не хочуть вони, мабуть. Зручно все, звично!
А тим часом, вихід є. І він простий, як і все геніальне!
Треба просто усвідомити свою Місію, а потім просто йти цим шляхом.
Місія - в моєму розумінні це те, що ти любиш робити. Саме для цього ти з'явився (з'явилася) на світ. Роби те, що ти любиш і думай, як це може принести користь іншим людям. Так, будуть труднощі, проблеми і нерозуміння інших людей. Але, роблячи Улюблену Справу, простіше долати труднощі, а ті, хто не розуміє Вас, або підуть з Вашого життя, або звикнуть.
Тільки от як знайти шлях до цієї місії серед щоденної метушні? Дуже просто. Підрахуйте, скільки годин на тиждень Ви дивитеся телевізор, базікаєте з друзями (подругами) ні про що, і скоротіть цей час рівно удвічі. Ось і час на роздуми.
А зараз поставимо собі декілька запитань.
1. Запишіть все, що Ви вже маєте зараз. Майно, роботу, знання, уміння, зв'язки. Запишіть, чого на даний момент Ви б хотіли більш за все. Причому, це можуть бути не тільки речі. Можливість подорожувати по всьому світі або без жодних проблем познайомитися з будь-якою, навіть найкрасивішою, дівчиною теж підійде. Потрібно лише, щоб ця «важливість» виходила саме від Вас, а не від близьких, начальників або телевізора. Співвіднесіть Це зі своїм характером, перевірте, чи дійсно Це - Ваше. Безглуздо мріяти про дорогу спортивну іномарку, якщо Ви не отримуєте задоволення від керування автомобілем.
2. Складіть план досягнення від того, що Ви хочете, до того, що у Вас вже є. Так, так, ніякої помилки немає. Від того, що Вам потрібне, до того, що вже є. Ввімкніть свою фантазію. Ланцюжок має складатися з практичних, хоч би теоретично здійснимих кроків.
3. Запишіть всі свої страхи, що не дозволяють досягти Вам Цього. Того, чого ви хочете більш за все. Не вистачає грошей, зв'язків, сили волі і т.д. Запишіть кожен страх на окремому листку (у окремому файлі). Наприклад, якщо у Вас не вистачає грошей: «я сором'язливий і боюся попросити прибавки до зарплати» або «я ніяк не
можу зважитися на створення свого бізнесу». Даний аналіз покаже, які психологічні риси Вам треба розвинути. Запишіть їх.
4. Тепер сумістіть кроки з досягнення бажаного з виробленням потрібних Вам психологічних рис. їх, як правило, знадобиться декілька на кожен крок. Ваше завдання - оптимізува-ти і вибрати головну лінію, з чого починати.
5. Продумайте
тільки свій перший крок і те, що стане його результатом. Коли він буде досягнутий -остаточний термін. Інше «винаходитимете» пізніше.
6. Починаємо! Щонайшвидше! Час зараз працює проти Вас! Не дозволяйте своїм страхам повернутися назад, закритися в своїй шкаралупі. Перший крок завжди найважчий!
7. По мірі руху вперед розвивайте не тільки завзятість, але і гнучкість мислення. Будь-яка проблема може бути вирішена величезною кількістю способів. Треба лише вибрати, що більше підходить Вам особисто.
8. Тепер тільки виконуємо план і коректуємо помилки по мірі досягнення. Після декількох тижнів Ви придбаєте звичку вирішувати свої особисті проблеми більш легко.
І ще декілька порад.
1. Обов'язково записуйте всі свої досягнення. Навіть найменші. Проведіть аналіз, які психологічні риси допомогли Вам досягти цього.
2. Нікому, принаймні спочатку, не розповідайте про своє рішення рости як особа. Найпоширеніша людська риса, на жаль, «опустити» того, хто зарвався. Удайте, ніби поки що нічого не відбувається.
3. Що б з вами не відбувалося, не піддавайтеся смутку. «Бідний я, нещасний» -це завжди шлях вниз, а не вгору. «Як я можу?» - ось головне питання, яке Ви повинні ставити весь час. Ви і лише Ви відповідальні за якість свого життя!
Так чого ж Ви чекаєте? Вперед!
Р.5. Якщо хтось вважає написане вище нісенітницею, по-перше, коли вже Ви дочитали до цього місця, у крайньому разі, Вас це зацікавило. А по-друге, ця система допомогла мені особисто не занепасти духом під час важкої травми, коли я декілька місяців лежав без руху. Замість того, щоб жаліти себе, я придумував сценарій свого майбутнього життя, що збувається зараз практично на 100%.
Спробуйте прочитати статтю ще раз через деякий час.
Михайло Груздєв
Перевірено на собі
Гречка на сніданок, обід та вечерю,
і зайві кілограми — геть!
Зниження ваги, зазвичай, дається шляхом неймовірних зусиль, обмежень і боротьби з самим собою. Однак уже через декілька тижнів звичного життя (із сніданком, вечерею і перехопленням нашвидку на роботі) всі зусилля не тільки зводяться нанівець, але й додаються зайві кілограми. Тому я хочу розповісти про дієту, завдяки якій можна схуднути на кілька кілограмів, і це не позначиться на самопочутті.
Вона досить проста, не потребує великих витрат, не мучить голодом і дійсно відчутно знижує вагу. Єдине обмеження: тому, хто на дух не переносить гречку, ця дієта навряд чи підійде. Але решта сприйматиме її цілком спокійно.
Як ви вже, напевне, здогадалися, йтиметься про гречану дієту. Для цього потрібно купити крупу — цілу, вагову і необроблену. Подрібнена гречка і та, яка продається у супермаркетах під назвою "миттєва каша", не годиться. Якщо у вас є два термоси з широкими шийками — ще краще.
З вечора 200-грамову склянку гречки (цього цілком вистачить на день), звичайно, потрібно перебрати, промити, просушити і засипати в обидва термоси у рівних частинах. Вранці залийте в них окріп і не соліть. Через декілька годин крупа розбухне і перетвориться на чудову розсипчасту кашу. Один термос можна взяти з собою на роботу, а другий — залишити на вечерю. Крім цього, можна випити 1-2 півлітрові пакети 1-відсоткового кефіру і з'їсти одне яблуко або небагато нежирного йогурту. Простої води можна пити, скільки захочете.
Втрата ваги у перші дні відбувається досить активно: від півкілограма до кілограма на добу. Потім трохи знижується, однак жировий прошарок продовжує повільно, але упевнено танути. За перші два тижні, залежно від особливостей організму і ваги, зазвичай втрачають від 3 до 8 кілограмів. При повторних курсах — менше, але головний позитив у тому, що ці кілограми дуже довго, якщо особливо не налягати на солоне, солодке і борошняне, не повертаються.
Можна приготувати гречану кашу й іншим способом. Заливши гречку окропом, залишити настоюватися на ніч, варити не потрібно. А можна з вечора зварити 1–1,5 склянки гречаної крупи на 3–4 склянки води без солі та цукру. Розділити на три частини. Вранці з чаєм без цукру або овочевим соком (томатним, гарбузовим, морквяним, але не солоним) або 1-відсотковим кефіром з'їсти першу частину. На обід — другу, на вечерю — третю.
У проміжках між сніданком, обідом та вечерею можна пити негазовану воду, овочеві соки без солі, чай без цукру, але не більше як 2 літри на добу. Вранці ще добре випивати натщесерце по склянці теплої кип'яченої води. І так усі 7 днів. Після цього зробити перерву хоча б на два місяці.
До речі, після закінчення дієти можна продовжувати снідати гречкою. Але обмежити себе в солодкому, борошняному і солоному, щоб не набирати зайвої ваги.
Валентина СОТНІКОВА.
і зайві кілограми — геть!
Зниження ваги, зазвичай, дається шляхом неймовірних зусиль, обмежень і боротьби з самим собою. Однак уже через декілька тижнів звичного життя (із сніданком, вечерею і перехопленням нашвидку на роботі) всі зусилля не тільки зводяться нанівець, але й додаються зайві кілограми. Тому я хочу розповісти про дієту, завдяки якій можна схуднути на кілька кілограмів, і це не позначиться на самопочутті.
Вона досить проста, не потребує великих витрат, не мучить голодом і дійсно відчутно знижує вагу. Єдине обмеження: тому, хто на дух не переносить гречку, ця дієта навряд чи підійде. Але решта сприйматиме її цілком спокійно.
Як ви вже, напевне, здогадалися, йтиметься про гречану дієту. Для цього потрібно купити крупу — цілу, вагову і необроблену. Подрібнена гречка і та, яка продається у супермаркетах під назвою "миттєва каша", не годиться. Якщо у вас є два термоси з широкими шийками — ще краще.
З вечора 200-грамову склянку гречки (цього цілком вистачить на день), звичайно, потрібно перебрати, промити, просушити і засипати в обидва термоси у рівних частинах. Вранці залийте в них окріп і не соліть. Через декілька годин крупа розбухне і перетвориться на чудову розсипчасту кашу. Один термос можна взяти з собою на роботу, а другий — залишити на вечерю. Крім цього, можна випити 1-2 півлітрові пакети 1-відсоткового кефіру і з'їсти одне яблуко або небагато нежирного йогурту. Простої води можна пити, скільки захочете.
Втрата ваги у перші дні відбувається досить активно: від півкілограма до кілограма на добу. Потім трохи знижується, однак жировий прошарок продовжує повільно, але упевнено танути. За перші два тижні, залежно від особливостей організму і ваги, зазвичай втрачають від 3 до 8 кілограмів. При повторних курсах — менше, але головний позитив у тому, що ці кілограми дуже довго, якщо особливо не налягати на солоне, солодке і борошняне, не повертаються.
Можна приготувати гречану кашу й іншим способом. Заливши гречку окропом, залишити настоюватися на ніч, варити не потрібно. А можна з вечора зварити 1–1,5 склянки гречаної крупи на 3–4 склянки води без солі та цукру. Розділити на три частини. Вранці з чаєм без цукру або овочевим соком (томатним, гарбузовим, морквяним, але не солоним) або 1-відсотковим кефіром з'їсти першу частину. На обід — другу, на вечерю — третю.
У проміжках між сніданком, обідом та вечерею можна пити негазовану воду, овочеві соки без солі, чай без цукру, але не більше як 2 літри на добу. Вранці ще добре випивати натщесерце по склянці теплої кип'яченої води. І так усі 7 днів. Після цього зробити перерву хоча б на два місяці.
До речі, після закінчення дієти можна продовжувати снідати гречкою. Але обмежити себе в солодкому, борошняному і солоному, щоб не набирати зайвої ваги.
Валентина СОТНІКОВА.
Погода в домі
П’ять кроків, щоб стати
кращими батьками
Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є поведінка дітей. Що треба зробити, аби вони поводилися добре? Ми відібрали низку порад відомих психологів, педагогів. Пропонуємо перші п'ять.
1. Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Ніколи не забувайте: вони вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. У них відображається вся організація життя сім'ї, працьовитість, духовне багатство і моральна чистота матері й батька. У кожній сім'ї є свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні. Діти можуть бути уведені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого — відміняється.
2. Висувайте реальні вимоги. Запитуйте себе, чи відповідають вони віку дитини. Пояснюйте причину, чому потрібно їх дотримуватися, бо вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими.
3. Дозвольте дітям брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються їх. Прислухайтеся до їхньої думки. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно контролюєте.
4. Обирайте виховання без "паска" та крику. Покарання, тим паче несправедливі, не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до себе та інших, провокують агресивність, озлобленість, жорстокість.
Відчувши, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.
Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими — використовуйте тактику переключення уваги. Якщо ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини. Хваліть і заохочуйте її за добрі справи.
5. Не пропустіть випадків, коли батьки повинні втрутитись. Ось кілька з них:
— погіршення успішності дитини;
— різка зміна у поведінці: дитина погано спить, стає дратівливою;
— у сина або доньки з'являється апатія, якої ви не спостерігали, вони замикаються у собі. Якщо діти перестали розповідати про свої справи, значить бояться поділитися з вами. Поспілкуйтесь з батьками їхніх друзів — можливо, вони підкажуть, у чому справа;
— ви помітили тривожні симптоми у сина чи доньки характерні для тих, хто вживає наркотики — червоні очі, часті кровотечі з носа, погана координація рухів, зміни настрою, безпричинний сміх або плач. Зверніться з дитиною до шкільного психолога або лікаря. Не гайте часу, інакше буде біда.
Підготувала Людмила ЧУБ,
педагог.
кращими батьками
Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є поведінка дітей. Що треба зробити, аби вони поводилися добре? Ми відібрали низку порад відомих психологів, педагогів. Пропонуємо перші п'ять.
1. Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Ніколи не забувайте: вони вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. У них відображається вся організація життя сім'ї, працьовитість, духовне багатство і моральна чистота матері й батька. У кожній сім'ї є свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні. Діти можуть бути уведені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого — відміняється.
2. Висувайте реальні вимоги. Запитуйте себе, чи відповідають вони віку дитини. Пояснюйте причину, чому потрібно їх дотримуватися, бо вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими.
3. Дозвольте дітям брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються їх. Прислухайтеся до їхньої думки. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно контролюєте.
4. Обирайте виховання без "паска" та крику. Покарання, тим паче несправедливі, не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до себе та інших, провокують агресивність, озлобленість, жорстокість.
Відчувши, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.
Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими — використовуйте тактику переключення уваги. Якщо ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини. Хваліть і заохочуйте її за добрі справи.
5. Не пропустіть випадків, коли батьки повинні втрутитись. Ось кілька з них:
— погіршення успішності дитини;
— різка зміна у поведінці: дитина погано спить, стає дратівливою;
— у сина або доньки з'являється апатія, якої ви не спостерігали, вони замикаються у собі. Якщо діти перестали розповідати про свої справи, значить бояться поділитися з вами. Поспілкуйтесь з батьками їхніх друзів — можливо, вони підкажуть, у чому справа;
— ви помітили тривожні симптоми у сина чи доньки характерні для тих, хто вживає наркотики — червоні очі, часті кровотечі з носа, погана координація рухів, зміни настрою, безпричинний сміх або плач. Зверніться з дитиною до шкільного психолога або лікаря. Не гайте часу, інакше буде біда.
Підготувала Людмила ЧУБ,
педагог.
Проблемні питання будівельної галузі та роль інспекції ДАБК у їх вирішенні
Однією з нагальних проблем будівельної галузі загалом і державного архітектурно-будівельного контролю зокрема є проблема самочинного будівництва. Протягом останніх років у районі почастішали випадки самочинного будівництва, реконструкції, переобладнання, капітального ремонту об'єктів. При цьому порушуються вимоги чинного законодавства України щодо необхідності отримання дозволу на виконання будівельних робіт до початку їх введення.
Закон України «Про планування і забудову територій» забов'язує забудовника підготувати попередньо цілий ряд документів, зокрема, отримати необхідні документи на земельну ділянку та погодити у відповідних органах проект будівництва. Усі ці вимоги, спрямовані на захист прав територіальної громади, повинні забезпечити безпеку під час проведення будівельних робіт та експлуатації вже збудованого об'єкта.
При веденні будівельних робіт самочинно, не завжди забезпечуються вимоги щодо пожежної, екологічної, санітарно-епідеміологічної безпеки. Крім того, мають місце випадки із самочинним переплануванням квартир у багатоквартирних житлових будинках, що загрожує втратою їх міцності, стійкості та експлуатаційної надійності.
Статтею 376 Цивільного кодексу України визначено умови, за яких будівництво вважається самочинним, а саме:
1) відсутність у забудовника документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою;
2) відсутність рішення виконавчого органу відповідної ради на будівництво;
3) відсутність дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт;
4) без затвердженого проекту у встановленому порядку;
5) з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Наявність хоча б однієї із зазначених умов є підставою для відмови у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, а отже, для відмови у державній реєстрації прав власності на нього.
Рішення (дозвіл) органів місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, переобладнання, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення видає інспекція державного архітектурно-будівельного контролю.
Цей дозвіл є відповідним документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд, надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт.
Для одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен подати до інспекції держархбудконтролю такі документи:
1) заяву;
2) рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта;
3) документ, що посвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування;
4) комплексний висновок державної інвестиційної експертизи (або окремих експертиз);
5) документи про призначення виконавців робіт (виконроба, осіб, що виконують технічний нагляд, авторський нагляд);
6) затверджену в установленому порядку проектну документацію (будівельний генеральний план та паспорт фасаду в двох примірниках, пояснювальна записка).
Індивідуальним забудовникам житлових будинків, господарських та побутових споруд дозволи на виконання будівельних робіт надаються на підставі заяви забудовника, документа, що посвідчує право власності чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою дозволу на будівництво виданого відповідним органом виконавчої влади, проектної документації погодженої відділом регіонального розвитку, будівництва та архітектури.
Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Самочинне будівництво є правопорушенням, а особи винні у його здійснені притягуються до відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення (для фізичних осіб) та Законом України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (для юридичних осіб).
Основним завданням інспекції ДАБК є здійснення контролю у сфері будівництва та архітектури. Інспектори ДАБК мають право, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 18.10.2006 року, перевіряти об'єкти будівництва, реконструкції, перебудови на будь-якій стадії будівництва, і при виявленні порушень законодавства у сфері будівництва та архітектури накладати штрафи згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення» та Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування».
Повноваження інспекції ДАБК поширюються також і на сферу виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.
При виникненні спірних питань інспекція ДАБК має право притягувати порушників у сфері містобудування та архітектури до відповідальності через суд.
Телефони для довідок: 5-27-31 (райдержадміністрація), 4-08-19 (міськвиконком).
Р.ДОРОЩУК,
заступник начальника інспекції
ДАБК у Хмельницькій області.
Закон України «Про планування і забудову територій» забов'язує забудовника підготувати попередньо цілий ряд документів, зокрема, отримати необхідні документи на земельну ділянку та погодити у відповідних органах проект будівництва. Усі ці вимоги, спрямовані на захист прав територіальної громади, повинні забезпечити безпеку під час проведення будівельних робіт та експлуатації вже збудованого об'єкта.
При веденні будівельних робіт самочинно, не завжди забезпечуються вимоги щодо пожежної, екологічної, санітарно-епідеміологічної безпеки. Крім того, мають місце випадки із самочинним переплануванням квартир у багатоквартирних житлових будинках, що загрожує втратою їх міцності, стійкості та експлуатаційної надійності.
Статтею 376 Цивільного кодексу України визначено умови, за яких будівництво вважається самочинним, а саме:
1) відсутність у забудовника документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою;
2) відсутність рішення виконавчого органу відповідної ради на будівництво;
3) відсутність дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт;
4) без затвердженого проекту у встановленому порядку;
5) з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Наявність хоча б однієї із зазначених умов є підставою для відмови у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, а отже, для відмови у державній реєстрації прав власності на нього.
Рішення (дозвіл) органів місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, переобладнання, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення видає інспекція державного архітектурно-будівельного контролю.
Цей дозвіл є відповідним документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд, надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт.
Для одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен подати до інспекції держархбудконтролю такі документи:
1) заяву;
2) рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта;
3) документ, що посвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування;
4) комплексний висновок державної інвестиційної експертизи (або окремих експертиз);
5) документи про призначення виконавців робіт (виконроба, осіб, що виконують технічний нагляд, авторський нагляд);
6) затверджену в установленому порядку проектну документацію (будівельний генеральний план та паспорт фасаду в двох примірниках, пояснювальна записка).
Індивідуальним забудовникам житлових будинків, господарських та побутових споруд дозволи на виконання будівельних робіт надаються на підставі заяви забудовника, документа, що посвідчує право власності чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою дозволу на будівництво виданого відповідним органом виконавчої влади, проектної документації погодженої відділом регіонального розвитку, будівництва та архітектури.
Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Самочинне будівництво є правопорушенням, а особи винні у його здійснені притягуються до відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення (для фізичних осіб) та Законом України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (для юридичних осіб).
Основним завданням інспекції ДАБК є здійснення контролю у сфері будівництва та архітектури. Інспектори ДАБК мають право, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 18.10.2006 року, перевіряти об'єкти будівництва, реконструкції, перебудови на будь-якій стадії будівництва, і при виявленні порушень законодавства у сфері будівництва та архітектури накладати штрафи згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення» та Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування».
Повноваження інспекції ДАБК поширюються також і на сферу виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.
При виникненні спірних питань інспекція ДАБК має право притягувати порушників у сфері містобудування та архітектури до відповідальності через суд.
Телефони для довідок: 5-27-31 (райдержадміністрація), 4-08-19 (міськвиконком).
Р.ДОРОЩУК,
заступник начальника інспекції
ДАБК у Хмельницькій області.
Догляд за домашніми рослинами
Домашні квіти під час відпустки.
Довгождана відпустка вже ось-ось настане, а у вас велика турбота - як залишити домашні квіти без піклування і поливу. Якщо у вас немає можливості доручити полив ваших домашніх рослин комусь з рідних або знайомих, не переживайте. Є декілька варіантів, як зробити так, щоб ваші домашні квіти не засохли за час вашої відсутності.
- Розставте горщики з рослинами на підлозі, між ними поставте стілець або табурет, а на нього - велику ємність з водою. До кожного горщика протягніть з цієї ємкості шнури, виготовлені з синтетичних білизняних шнурів, шерстяних ниток або ж нарізані із старих жіночих колготок, заздалегідь змочені водою. Кінці шнурів закріпіть каменем. По цих шнурах вода сочиться до кожної рослини.
- Такі ж шнури наріжте на невеликі відрізки, продіньте їх за допомогою гачка для плетення через дренажний отвір уздовж земляної грудки рослини. Крім того, вам знадобиться деяка кількість додаткових ємностей з водою, рівна числу квіткових
горщиків. Квіти розміщують вище за ємність з водою, а вільні кінці шнурів виходять з горщиків через дре-, нажні отвори і занурю-^ ються у воду.
- Для автоматичного поливу підійде звичайна пласти-кова пляшка.
У кришці пляшки зробіть маленький отвір, з якого вода сочиться, а пляшку, наповнену водою, увіткніть кришкою вниз в горщик. Але роботу кожної «автополивалки» обов'язково заздалегідь перевірте на практиці.
- На час відпустки переставте рослини в який-небудь затінений кут квартири. Так вони краще переживуть період нетривалої засухи і менше витрачатимуть цінну вологу. А такі рослини, як кактуси і «живі камені», взагалі можна залишати на їх постійному місці проживання, не боячись, що вони помруть від спраги.
Довгождана відпустка вже ось-ось настане, а у вас велика турбота - як залишити домашні квіти без піклування і поливу. Якщо у вас немає можливості доручити полив ваших домашніх рослин комусь з рідних або знайомих, не переживайте. Є декілька варіантів, як зробити так, щоб ваші домашні квіти не засохли за час вашої відсутності.
- Розставте горщики з рослинами на підлозі, між ними поставте стілець або табурет, а на нього - велику ємність з водою. До кожного горщика протягніть з цієї ємкості шнури, виготовлені з синтетичних білизняних шнурів, шерстяних ниток або ж нарізані із старих жіночих колготок, заздалегідь змочені водою. Кінці шнурів закріпіть каменем. По цих шнурах вода сочиться до кожної рослини.
- Такі ж шнури наріжте на невеликі відрізки, продіньте їх за допомогою гачка для плетення через дренажний отвір уздовж земляної грудки рослини. Крім того, вам знадобиться деяка кількість додаткових ємностей з водою, рівна числу квіткових
горщиків. Квіти розміщують вище за ємність з водою, а вільні кінці шнурів виходять з горщиків через дре-, нажні отвори і занурю-^ ються у воду.
- Для автоматичного поливу підійде звичайна пласти-кова пляшка.
У кришці пляшки зробіть маленький отвір, з якого вода сочиться, а пляшку, наповнену водою, увіткніть кришкою вниз в горщик. Але роботу кожної «автополивалки» обов'язково заздалегідь перевірте на практиці.
- На час відпустки переставте рослини в який-небудь затінений кут квартири. Так вони краще переживуть період нетривалої засухи і менше витрачатимуть цінну вологу. А такі рослини, як кактуси і «живі камені», взагалі можна залишати на їх постійному місці проживання, не боячись, що вони помруть від спраги.
У бджіл, виявляється, п’ять очей
Як доведено, крім двох очей спереду, бджоли мають ще по троє очей у верхній частині голови. Але, незважаючи на це, червоний колір вони не розрізняють.
Багатьох цікавить, чому бджола не залітає в інший вулик. Її просто туди ніхто не пустить. Вхід у вулик надійно охороняється бджолами-сторожами, які готові будь-якої миті кинутися на непроханого гостя.
Як з’ясувалось, кожному вулику властивий особливий запах, який не відчуває людина. Кожна бджола зберігає цей запах в особливому заглибленні тіла. Підлітаючи до вулика, бджола відкриває його і "пред'являє" запах "варті", як свою візитну картку або перепустку.
(Укрінформ).
Багатьох цікавить, чому бджола не залітає в інший вулик. Її просто туди ніхто не пустить. Вхід у вулик надійно охороняється бджолами-сторожами, які готові будь-якої миті кинутися на непроханого гостя.
Як з’ясувалось, кожному вулику властивий особливий запах, який не відчуває людина. Кожна бджола зберігає цей запах в особливому заглибленні тіла. Підлітаючи до вулика, бджола відкриває його і "пред'являє" запах "варті", як свою візитну картку або перепустку.
(Укрінформ).
Як точити ножі
Точити ножі, ножиці й інший інструмент треба, зануривши їх попередньо на 30 хвилин у слабкий розчин повареної харчової солі (1 ч.л. на склянку води). Ніж, навіть із поганої сталі, вийнятий з водно-соляного розчину й не витертий, відмінно нагострюється на бруску й протягом певного часу довго не тупиться. Як приготувати
бітумний лак Є простий і безпечний {якщо, звичайно, поблизу не буде вогню) спосіб готування бітумного лаку. Измельчите бітум на дрібні шматочки (цю роботу найкраще виконувати взимку, провесною або пізньою осінню, коли бітум тендітний). Улітку бітум попередньо помістите на 1 -2 дні в прохолодне місце. На 1 частину бітуму по об'єму візьміть 2-3 частини бензину. Здрібнений бітум залийте бензином і залишіть у ємності з добре закритою кришкою (верх можна зав'язати й полиэтиленом із гнучким дротом) на 12-14 годин або більше. Потім масу розмішайте, додаючи при необхідності бензин або здрібнений бітум. Фарбування потрібно проводити тільки в теплу пору року, офарблюючи виробу двічі. Строк ви-
Це всі так просто...
сыхания бітумного лаку - 48 годин. Після цього виробу можна експлуатувати. Якщо фарбування провести пізньої восени й до висихання лаку наступить заморозок, бітум не висохне до наступного року. На наступний рік фарбування прийде повторити знову.
Закладення щілин у дерев'яній підлозі Якщо на підлозі між дошками з'явилися щілини, їх можна закрити бітумом. Розплавте бітум на вогні й залийте їм щілини. Виступаючий назовні бітум зріжте гострою металевою пластиною, потім пофарбуйте затверділий бітум олійною фарбою (вона злегка розчиняє застиглий бітум). Після висихання зробіть повторне фарбування місця закладення підлоги й фарба повністю сховає всі сліди ремонту. Плями від бітуму змивають бензином.
Закладення отворів в
металевих і дерев'яних бочках
Якщо в бочках, баках, лійках, цебрах і т.п. з'явилися отвори, їх можна легко закрити за допомогою разог-
ретого бітуму. Коли бітум буде гарячим, опустите в нього чисту ганчірку, добре просочіть її розплавленим бітумом і прикладете до ушкодженого місця. Виробу послужать вам ще тривалий час. Якщо отвору залити лише одним бітумом, у холодний час він стане тендітним і відлетить при ударі.
Щоб годинник служили довше
При тривалому невикористанні годин вони не псуються, псується лише змащення в їхньому механізмі. Тому періодично (1 раз в 3-4 місяця) годинники, що лежать без застосування, потрібно перевіряти заводом пружини.
Годинники варто зберігати в сухому місці з температурою 15-25 град., удалині від води, батареї центрального опалення, випарів різних кислот (соляний, сарною й інших), а також від влучення прямих сонячних променів у теплу пору року.
Як поправити рассохшуюся діжку
Потрібно щільно набити діжку соломою, покласти зверху вантаж (при прибраній кришці), а потім налити
воду. Вода з діжки витече, але мокра солома, що залишилася, наситивши діжку водою, згуртує всі рассохшиеся шви діжки. При необхідності операцію повторюють.
Як видалити іржаві плями з мармуру
Іржаві плями на мармурі можна видалити 5%-ным розчином щавлевої кислоти в гарячому виді. Після видалення плям виробу з мармуру потрібно промити розчином нашатирного спирту, а потім - чистою водою.
Гумовий клей у домашніх умовах
Шматок гарної м'якої гуми ріжуть ножицями на дрібні шматочки, наполягають їх протягом декількох днів на чистому, легені, авіаційному бензині. Отриманий розчин гуми обережно зливають, фільтрують і залишають відкритим у теплому місці до одержання густої маси. Отриманий клей використовують для ремонту різних гумових виробів. При цьому з'єднуються поверхности, що, повинні бути ретельно очищені від жиру й бруду, а зап-
лата попередньо зачищена по краях напилком у положенні зверху вниз. го-різання скла порцеляною При нарізці стекол порцеляновий черепок з гострим, краєм цілком може замінити алмаз. Для цього по склу уздовж лінійки проведіть кілька разів гострим краєм черепка, у результаті вийде канавка. Після цього скло також надломлюють, як і при різанні алмазом.
бітумний лак Є простий і безпечний {якщо, звичайно, поблизу не буде вогню) спосіб готування бітумного лаку. Измельчите бітум на дрібні шматочки (цю роботу найкраще виконувати взимку, провесною або пізньою осінню, коли бітум тендітний). Улітку бітум попередньо помістите на 1 -2 дні в прохолодне місце. На 1 частину бітуму по об'єму візьміть 2-3 частини бензину. Здрібнений бітум залийте бензином і залишіть у ємності з добре закритою кришкою (верх можна зав'язати й полиэтиленом із гнучким дротом) на 12-14 годин або більше. Потім масу розмішайте, додаючи при необхідності бензин або здрібнений бітум. Фарбування потрібно проводити тільки в теплу пору року, офарблюючи виробу двічі. Строк ви-
Це всі так просто...
сыхания бітумного лаку - 48 годин. Після цього виробу можна експлуатувати. Якщо фарбування провести пізньої восени й до висихання лаку наступить заморозок, бітум не висохне до наступного року. На наступний рік фарбування прийде повторити знову.
Закладення щілин у дерев'яній підлозі Якщо на підлозі між дошками з'явилися щілини, їх можна закрити бітумом. Розплавте бітум на вогні й залийте їм щілини. Виступаючий назовні бітум зріжте гострою металевою пластиною, потім пофарбуйте затверділий бітум олійною фарбою (вона злегка розчиняє застиглий бітум). Після висихання зробіть повторне фарбування місця закладення підлоги й фарба повністю сховає всі сліди ремонту. Плями від бітуму змивають бензином.
Закладення отворів в
металевих і дерев'яних бочках
Якщо в бочках, баках, лійках, цебрах і т.п. з'явилися отвори, їх можна легко закрити за допомогою разог-
ретого бітуму. Коли бітум буде гарячим, опустите в нього чисту ганчірку, добре просочіть її розплавленим бітумом і прикладете до ушкодженого місця. Виробу послужать вам ще тривалий час. Якщо отвору залити лише одним бітумом, у холодний час він стане тендітним і відлетить при ударі.
Щоб годинник служили довше
При тривалому невикористанні годин вони не псуються, псується лише змащення в їхньому механізмі. Тому періодично (1 раз в 3-4 місяця) годинники, що лежать без застосування, потрібно перевіряти заводом пружини.
Годинники варто зберігати в сухому місці з температурою 15-25 град., удалині від води, батареї центрального опалення, випарів різних кислот (соляний, сарною й інших), а також від влучення прямих сонячних променів у теплу пору року.
Як поправити рассохшуюся діжку
Потрібно щільно набити діжку соломою, покласти зверху вантаж (при прибраній кришці), а потім налити
воду. Вода з діжки витече, але мокра солома, що залишилася, наситивши діжку водою, згуртує всі рассохшиеся шви діжки. При необхідності операцію повторюють.
Як видалити іржаві плями з мармуру
Іржаві плями на мармурі можна видалити 5%-ным розчином щавлевої кислоти в гарячому виді. Після видалення плям виробу з мармуру потрібно промити розчином нашатирного спирту, а потім - чистою водою.
Гумовий клей у домашніх умовах
Шматок гарної м'якої гуми ріжуть ножицями на дрібні шматочки, наполягають їх протягом декількох днів на чистому, легені, авіаційному бензині. Отриманий розчин гуми обережно зливають, фільтрують і залишають відкритим у теплому місці до одержання густої маси. Отриманий клей використовують для ремонту різних гумових виробів. При цьому з'єднуються поверхности, що, повинні бути ретельно очищені від жиру й бруду, а зап-
лата попередньо зачищена по краях напилком у положенні зверху вниз. го-різання скла порцеляною При нарізці стекол порцеляновий черепок з гострим, краєм цілком може замінити алмаз. Для цього по склу уздовж лінійки проведіть кілька разів гострим краєм черепка, у результаті вийде канавка. Після цього скло також надломлюють, як і при різанні алмазом.
ХОЧУ БАЧИТИ МАЛЯТ ЩАСЛИВИМИ!
В дошкільному навчально закладу №7 «Дюймовочка» вже багато років успішно здійснюється роботи по подоланню недоліків мовлення у дошкільників. З цією метою тут функціонує логопедичний кабінет, оснащений відповідним навчальним матеріалом, необхідним для роботи з дітьми» які потребують допомоги логопеда. Нашою метою є корекційне навчання по виробленню у дітей правильного, чіткого, помірно голосного, виразного мовлення з урахуванням вікової норми лексичної та граматичної будови мови. Природа відвела для найкращого, найуспішнішого засвоєння мови дітьми вік до 6 років; У цей період і належить здійснювати відповідну роботу.
Тому, щорічно вчителем-логопедом проводиться обстеження дітей, яким виповнилось повних 5 років. За результатами обстеження створюється логопедична група, де поряд з вчителем-логопедом працюють досвідченні вихователі.
Головним принципом роботи по вправлянню недоліків мовлення, якщо такі виявлені є - доброзичливість, відкритість у ставленні до вихованців. Малюки в групі почувають себе впевнено і комфортно. Спілкування ґрунтується на основі взаємоповаги, довіри, любові до дітей. Вся робота проводиться в ігровій доступній малюкам формі: ігри, забавлянки, вірші, скоромовки, театр в руці, тощо.
Налагоджено співробітництво з батьками: систематично проводяться консультації, надаються поради, проводиться навчання батьків. Через бесіди з батьками виясняю причини недоліків мовлення, що провокує виникнення запізніле мовлення.
1. Дорослі переважно здійснюючи догляд за малюком не надають належного значення і ваги мовленнєвому спілкуванню з ним.
2. Батьки розуміючи дитину за «жестами», «мімікою» задовольняють її потреби. Дитині немає необхідності докладати мовленнєві зусилля.
3. Появи «дитячих слів» викликає у батьків захоплення, і вони, продовжуючи свою втіху, вживають ці слова у власному мовленні. Тож дитина має спотворений зразок для наслідування і не відчуває потреби в удосконаленні своєї звуковимови.
4. Велика кількість іграшок, яких у дитини стає дедалі більше, захоплює її. Задоволені й дорослі, що малюк не набридає їм. Вони впевнені, що з окремих звуків вийдуть слова.
В таких випадках раджу:
1. Остерігайтесь уподібнення своєї мови до спрощеного спотворення дитячого мовлення, (сюсюкання, люлюкання тощо).
2. Створюйте і належно утримуйте бібліотеку малюка - нехай його власністю будуть добре ілюстровані малі та великогабаритні книжки.
3. Щоб дитина заговорила треба зацікавити її, здивувати. Враховуючи реальні можливості дитини, спирайтесь на її досвід, підводьте до порівнянь, аналогій, узагальнень, ототожнень, до встановлення зв'язків між предметами.
4. Дитина часто звертається до дорослого з різними проханнями, вимогами. Не поспішайте одразу виконувати її бажання. Короткими запитаннями спонукайте малюка означити у звуковий чи словесний спосіб своє питання. Дайте йому час самому ознайомитись з чимось новим і лише тоді назвіть, поясніть «новину».
5. Важлива роль відіграє природа, її звуки, природні шуми. Необхідно знайомити дитину з природою, її звуками, привертіте увагу до природних шумів. Як грає вода весняного струмочка — с-с-с-, співають дерева - ш-ш-ш-, як Співає цвіркун, пташки - зозуля ку-ку. Горобчик цвірінь, сорока - скрекеке, соловейко - тьох-тьох. .. Прислухатись до звуків за вікном - дощик іде ляп-ляп-ляп, віте гуде -у-у-у-. Трави шелестять, бджілки дрижать, скрипить сніг. Хто із тварин каркає, кудкудахтає, кукурікає, шипить, гавкає, гарчить, реве, агукає, вищить, ухає, рюхає. Вчіть наслідувати звуки. У дітей формується адекватне уявлення про предмети та явища зовнішнього середовища. Кожний звук пов'язується з конкретними образами (з - це пісенька комара, ж -жука, бдж - бджоли).
Гуляючи з дитиною прислухайтесь до томіну міста: машина шурчитьшинами,мотоцикл, автобус-ррр...
Шановні дорослі! Якщо ви маєте щодо своє? дитини якісь тривоги, нез'ясовані питання, не покладайтеся на час. Спокійно, розважливо порівнюйте розвиток своєї дитини з розвитком її однолітків. Ви вагаєтесь в оцінці? Зверніться по допомогу до вчителя-логопеда. А з виникнення потреби віддайте дитину до спеціалізованої логопедичної групи. *
ДНЗ №7 «Дюймовочка» Т.Г. Яркова
Тому, щорічно вчителем-логопедом проводиться обстеження дітей, яким виповнилось повних 5 років. За результатами обстеження створюється логопедична група, де поряд з вчителем-логопедом працюють досвідченні вихователі.
Головним принципом роботи по вправлянню недоліків мовлення, якщо такі виявлені є - доброзичливість, відкритість у ставленні до вихованців. Малюки в групі почувають себе впевнено і комфортно. Спілкування ґрунтується на основі взаємоповаги, довіри, любові до дітей. Вся робота проводиться в ігровій доступній малюкам формі: ігри, забавлянки, вірші, скоромовки, театр в руці, тощо.
Налагоджено співробітництво з батьками: систематично проводяться консультації, надаються поради, проводиться навчання батьків. Через бесіди з батьками виясняю причини недоліків мовлення, що провокує виникнення запізніле мовлення.
1. Дорослі переважно здійснюючи догляд за малюком не надають належного значення і ваги мовленнєвому спілкуванню з ним.
2. Батьки розуміючи дитину за «жестами», «мімікою» задовольняють її потреби. Дитині немає необхідності докладати мовленнєві зусилля.
3. Появи «дитячих слів» викликає у батьків захоплення, і вони, продовжуючи свою втіху, вживають ці слова у власному мовленні. Тож дитина має спотворений зразок для наслідування і не відчуває потреби в удосконаленні своєї звуковимови.
4. Велика кількість іграшок, яких у дитини стає дедалі більше, захоплює її. Задоволені й дорослі, що малюк не набридає їм. Вони впевнені, що з окремих звуків вийдуть слова.
В таких випадках раджу:
1. Остерігайтесь уподібнення своєї мови до спрощеного спотворення дитячого мовлення, (сюсюкання, люлюкання тощо).
2. Створюйте і належно утримуйте бібліотеку малюка - нехай його власністю будуть добре ілюстровані малі та великогабаритні книжки.
3. Щоб дитина заговорила треба зацікавити її, здивувати. Враховуючи реальні можливості дитини, спирайтесь на її досвід, підводьте до порівнянь, аналогій, узагальнень, ототожнень, до встановлення зв'язків між предметами.
4. Дитина часто звертається до дорослого з різними проханнями, вимогами. Не поспішайте одразу виконувати її бажання. Короткими запитаннями спонукайте малюка означити у звуковий чи словесний спосіб своє питання. Дайте йому час самому ознайомитись з чимось новим і лише тоді назвіть, поясніть «новину».
5. Важлива роль відіграє природа, її звуки, природні шуми. Необхідно знайомити дитину з природою, її звуками, привертіте увагу до природних шумів. Як грає вода весняного струмочка — с-с-с-, співають дерева - ш-ш-ш-, як Співає цвіркун, пташки - зозуля ку-ку. Горобчик цвірінь, сорока - скрекеке, соловейко - тьох-тьох. .. Прислухатись до звуків за вікном - дощик іде ляп-ляп-ляп, віте гуде -у-у-у-. Трави шелестять, бджілки дрижать, скрипить сніг. Хто із тварин каркає, кудкудахтає, кукурікає, шипить, гавкає, гарчить, реве, агукає, вищить, ухає, рюхає. Вчіть наслідувати звуки. У дітей формується адекватне уявлення про предмети та явища зовнішнього середовища. Кожний звук пов'язується з конкретними образами (з - це пісенька комара, ж -жука, бдж - бджоли).
Гуляючи з дитиною прислухайтесь до томіну міста: машина шурчитьшинами,мотоцикл, автобус-ррр...
Шановні дорослі! Якщо ви маєте щодо своє? дитини якісь тривоги, нез'ясовані питання, не покладайтеся на час. Спокійно, розважливо порівнюйте розвиток своєї дитини з розвитком її однолітків. Ви вагаєтесь в оцінці? Зверніться по допомогу до вчителя-логопеда. А з виникнення потреби віддайте дитину до спеціалізованої логопедичної групи. *
ДНЗ №7 «Дюймовочка» Т.Г. Яркова
Корисні поради
ГАРБУЗ. ЩО МОЖЕ БУТИ КРАЩОГО НА СВІТІ?
М'якуш гарбуза - дієві ліки
Клітковину гарбуза легко засвоює організм, завдяки чому страви з нього рекомендують для лікувального та профілактичного харчування. Оскільки у гарбузі багато солей міді, заліза й фосфору, які позитивно впливають на кровотворення, його вживають 'для профілактики недокрів'я, а ще, завдяки великому вмісту пектину, що сприяє виведенню холестерину, - атеросклерозу. Гарбузовий м'якуш, у якому міститься багато каротину, вітамінів С, В1, В2, вживають для поліпшення функціональної діяльності кишечнику (від закріпів).
15
Регулярне вживання сирого гарбуза, соку з нього, гарбузових каш та інших страв поліпшує травлення, зменшує набряки. Його радять людям із харчовою алергією як страву, що має гіпоалергенні властивості. Страви з гарбуза рекомендують до раціону хворих на гепатит та холецистит, людям із жовчнокам'яною хворобою, хронічним колітом та ентероколітом у стадії загострення, із захворюваннями серцево-судинної системи (гіпертонія, атеросклероз із недостатністю кровообігу), з гострим і хронічним нефритом та пієлонефритом. Гарбуз рекомендують вагітним у разі нудоти.
Страви з гарбуза бажано вживати тим, хто переніс хворобу Боткіна, бо діючі речовини м'якуша прискорюють відновлення антитоксичних функцій печінки. Вони застосовуються також як засіб для виведення надлишку рідини з організму (водянка, хвороби нирок). Гарбуз слід вживати протягом 3-4 місяців у сирому вигляді по 0,5 кг, а у вареному й печеному - до 1,5-2 кг щодня. У лікуванні хвороб нирок вживають не сам м'якуш, а свіжий сік із сирого гарбуза - по 0,5 склянки на добу. Сік із гарбуза має і заспокійливі властивості, поліпшує сон.
З косметичною метою використовують як свіжий, так і варений м'якуш гарбуза. Кашку з натертого сирого гарбуза накладають у разі екземи, опіків та висипань на шкірі після сонячних опіків, на ступні - за перевтоми після тривалого ходіння. Скибочки сирого гарбуза прикладають (часто змінюючи) на фурункули, аби пришвидшити дозрівання їх. Маска для сухої шкіри: 2 ст. л. кашки із вареного гарбуза змішують з 1 ч. л. олії й наносять на 15 хв на обличчя, знімають ватним тампоном, змоченим молоком чи вершками.
Гарбузове насіння виганяє глисти
Гарбузове насіння здавна застосовують у народній медицині від глистів та як засіб, що допомагає у разі захворювання сечостатевих органів, особливо, якщо є спазми, котрі затримують випускання сечі, та за появи у ній крові.
Зі свіжого, ще не висушеного, й не очищеного насіння гарбуза можна приготувати протиглисні ліки: 500 г (це близько 500 насінин) подрібнити разом із лушпинням у млинку для м'яса, залити подвійною кількістю води (5 склянок) і випаровувати вологу протягом двох годин на помірному вогні, не доводячи до кипіння. Після цього відвар, згущений майже наполовину, процідити через марлю, з його поверхні зібрати шар олії. Немовляті віком до року цих ліків дають по 10 мл, коли ж дитині, скажімо, 8 років, порцію збільшують до 80 мл. У дні лікування від глистів потрібно споживати рідку їжу (супи, каші, овочеве пюре, кисле молоко тощо). Увечері рекомендують застосовувати проносну сіль (25-30 г для дорослих). Уранці наступного дня вдаються до очисної клізми і п'ють ковтками приготовані ліки натщесерце протягом 30-40 хв.
Рецепти з гарбуза Напої
- Гарбуз почистити, помити холодною водою, натерти на дрібній тертці і вичавити 100 мл гарбузового соку. Змішати з огірковим розсолом (ЗО г), додати сіль, цукор і чорний перець за смаком.
- Змішати гарбузовий (100 г) і томатний (50 г) соки, додати сіль, цукор, чорний мелений перець за смаком. Можна додати дрібно нарізану зелену цибулю або петрушку.
Кисіль із гарбуза
- Гарбуз (500 г) почистити і натерти на дрібній тертці. Картопляний крохмаль (1,5 ст. л.) розвести холодним молоком (0,25 л), вилити у гаряче молоко (0,25 л) і, перемішуючи, кип'ятити. Додати ванільний цукор, трішки солі, натертий гарбуз. Все добре розмішати; довести до кипіння.
До киселю можна подати ягідний охолоджений сік (малиновий, з червоних порічок).
Салати
- Стиглий гарбуз почистити від шкірочки, волокнистої тканини, насіння і натерти на тертці. Для гостроти додати лимонний або фруктовий сік, трохи цукру або полити рідким медом (сиропом варення - вишневого, сливового, обліпихового тощо). Посипати подрібненими горіхами або підсмаженим очищеним гарбузбвим насінням.
- Стиглий гарбуз (200 г) почистити від насіння і шкірки, натерти на крупній тертці. Так само приготувати яблука (2 шт.). Усе це змішати з родзинками (1-2 ст. л.). Заправити цукром (1 ст. л.) і сметаною (2 ст. л.).
Гарбуз печений
Стиглий гарбуз розрізати, видалити волокна й насіння (шкірочку не знімати) й запекти у духовій шафі (витримати там протягом години залежно від розміру гарбуза). Охолодити й подати з холодним пряженим молоком або вершками із цукром чи медом. Під час запікання гарбуз можна 2-3 рази полити вершковим маслом і подати до столу гарячим.
Гарбуз тушкований
Гарбуз (1 кг) почистити, порізати невеличкими кубиками, соломкою або брусочками, стушкувати з маслом (100 г) і цукром (50 г), додавши невелику кількість води. Посолити за смаком. Тушкувати, доки гарбуз не стане м'яким, а вода не випарується. Подавати гарячим або холодним.
Відповідальний за добірку "Наше здоров'я"Ярослав ШЛАПАК
(УКРІНФОРМ)
М'якуш гарбуза - дієві ліки
Клітковину гарбуза легко засвоює організм, завдяки чому страви з нього рекомендують для лікувального та профілактичного харчування. Оскільки у гарбузі багато солей міді, заліза й фосфору, які позитивно впливають на кровотворення, його вживають 'для профілактики недокрів'я, а ще, завдяки великому вмісту пектину, що сприяє виведенню холестерину, - атеросклерозу. Гарбузовий м'якуш, у якому міститься багато каротину, вітамінів С, В1, В2, вживають для поліпшення функціональної діяльності кишечнику (від закріпів).
15
Регулярне вживання сирого гарбуза, соку з нього, гарбузових каш та інших страв поліпшує травлення, зменшує набряки. Його радять людям із харчовою алергією як страву, що має гіпоалергенні властивості. Страви з гарбуза рекомендують до раціону хворих на гепатит та холецистит, людям із жовчнокам'яною хворобою, хронічним колітом та ентероколітом у стадії загострення, із захворюваннями серцево-судинної системи (гіпертонія, атеросклероз із недостатністю кровообігу), з гострим і хронічним нефритом та пієлонефритом. Гарбуз рекомендують вагітним у разі нудоти.
Страви з гарбуза бажано вживати тим, хто переніс хворобу Боткіна, бо діючі речовини м'якуша прискорюють відновлення антитоксичних функцій печінки. Вони застосовуються також як засіб для виведення надлишку рідини з організму (водянка, хвороби нирок). Гарбуз слід вживати протягом 3-4 місяців у сирому вигляді по 0,5 кг, а у вареному й печеному - до 1,5-2 кг щодня. У лікуванні хвороб нирок вживають не сам м'якуш, а свіжий сік із сирого гарбуза - по 0,5 склянки на добу. Сік із гарбуза має і заспокійливі властивості, поліпшує сон.
З косметичною метою використовують як свіжий, так і варений м'якуш гарбуза. Кашку з натертого сирого гарбуза накладають у разі екземи, опіків та висипань на шкірі після сонячних опіків, на ступні - за перевтоми після тривалого ходіння. Скибочки сирого гарбуза прикладають (часто змінюючи) на фурункули, аби пришвидшити дозрівання їх. Маска для сухої шкіри: 2 ст. л. кашки із вареного гарбуза змішують з 1 ч. л. олії й наносять на 15 хв на обличчя, знімають ватним тампоном, змоченим молоком чи вершками.
Гарбузове насіння виганяє глисти
Гарбузове насіння здавна застосовують у народній медицині від глистів та як засіб, що допомагає у разі захворювання сечостатевих органів, особливо, якщо є спазми, котрі затримують випускання сечі, та за появи у ній крові.
Зі свіжого, ще не висушеного, й не очищеного насіння гарбуза можна приготувати протиглисні ліки: 500 г (це близько 500 насінин) подрібнити разом із лушпинням у млинку для м'яса, залити подвійною кількістю води (5 склянок) і випаровувати вологу протягом двох годин на помірному вогні, не доводячи до кипіння. Після цього відвар, згущений майже наполовину, процідити через марлю, з його поверхні зібрати шар олії. Немовляті віком до року цих ліків дають по 10 мл, коли ж дитині, скажімо, 8 років, порцію збільшують до 80 мл. У дні лікування від глистів потрібно споживати рідку їжу (супи, каші, овочеве пюре, кисле молоко тощо). Увечері рекомендують застосовувати проносну сіль (25-30 г для дорослих). Уранці наступного дня вдаються до очисної клізми і п'ють ковтками приготовані ліки натщесерце протягом 30-40 хв.
Рецепти з гарбуза Напої
- Гарбуз почистити, помити холодною водою, натерти на дрібній тертці і вичавити 100 мл гарбузового соку. Змішати з огірковим розсолом (ЗО г), додати сіль, цукор і чорний перець за смаком.
- Змішати гарбузовий (100 г) і томатний (50 г) соки, додати сіль, цукор, чорний мелений перець за смаком. Можна додати дрібно нарізану зелену цибулю або петрушку.
Кисіль із гарбуза
- Гарбуз (500 г) почистити і натерти на дрібній тертці. Картопляний крохмаль (1,5 ст. л.) розвести холодним молоком (0,25 л), вилити у гаряче молоко (0,25 л) і, перемішуючи, кип'ятити. Додати ванільний цукор, трішки солі, натертий гарбуз. Все добре розмішати; довести до кипіння.
До киселю можна подати ягідний охолоджений сік (малиновий, з червоних порічок).
Салати
- Стиглий гарбуз почистити від шкірочки, волокнистої тканини, насіння і натерти на тертці. Для гостроти додати лимонний або фруктовий сік, трохи цукру або полити рідким медом (сиропом варення - вишневого, сливового, обліпихового тощо). Посипати подрібненими горіхами або підсмаженим очищеним гарбузбвим насінням.
- Стиглий гарбуз (200 г) почистити від насіння і шкірки, натерти на крупній тертці. Так само приготувати яблука (2 шт.). Усе це змішати з родзинками (1-2 ст. л.). Заправити цукром (1 ст. л.) і сметаною (2 ст. л.).
Гарбуз печений
Стиглий гарбуз розрізати, видалити волокна й насіння (шкірочку не знімати) й запекти у духовій шафі (витримати там протягом години залежно від розміру гарбуза). Охолодити й подати з холодним пряженим молоком або вершками із цукром чи медом. Під час запікання гарбуз можна 2-3 рази полити вершковим маслом і подати до столу гарячим.
Гарбуз тушкований
Гарбуз (1 кг) почистити, порізати невеличкими кубиками, соломкою або брусочками, стушкувати з маслом (100 г) і цукром (50 г), додавши невелику кількість води. Посолити за смаком. Тушкувати, доки гарбуз не стане м'яким, а вода не випарується. Подавати гарячим або холодним.
Відповідальний за добірку "Наше здоров'я"Ярослав ШЛАПАК
(УКРІНФОРМ)
Запитуєте — відповідаємо
Виховую дитину сама, батько ухиляється від сплати аліментів. Чи можу я в такому разі розраховувати на допомогу держави?
Згідно з діючим Тимчасовим положенням про виплату державної соціальної допомоги на дитину, таку допомогу можна отримати в разі, якщо є рішення суду, однак батько аліментів не сплачує і це підтверджується довідкою з виконавчої служби, або проти нього порушено кримінальну справу за статтею "Злісне ухилення від сплати аліментів", або місце проживання його невідоме.
Для одержання матеріальної допомоги необхідно звернутися в Управління праці та соціального захисту (раніше називалось "собез") за місцем проживання дитини. Необхідно взяти довідку з державної виконавчої служби району, де знаходиться виконавчий лист, заповнити заяву встановленого зразка, надати документи: свідоцтво про народження дитини і свідоцтво про розлучення, якщо батьки розлучені (бо можливі ситуації, коли батьки перебувають у шлюбі, однак є рішення суду про сплату аліментів, необхідна копія виконавчого листа).
Управлінням праці та соціального захисту населення у такому разі щомісяця нараховується матеріальна допомога у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Кошти виплачує держава. Але треба знати, що потім державні органи виконавчої служби шукатимуть відповідача з метою стягнення з нього і повернення на користь держави витрачених на дитину коштів.
Довідки з виконавчої служби про те, що аліменти з відповідача не стягуються за певних причин, поновляються кожні шість місяців.
Відповідальний за рубрику
Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ.
Згідно з діючим Тимчасовим положенням про виплату державної соціальної допомоги на дитину, таку допомогу можна отримати в разі, якщо є рішення суду, однак батько аліментів не сплачує і це підтверджується довідкою з виконавчої служби, або проти нього порушено кримінальну справу за статтею "Злісне ухилення від сплати аліментів", або місце проживання його невідоме.
Для одержання матеріальної допомоги необхідно звернутися в Управління праці та соціального захисту (раніше називалось "собез") за місцем проживання дитини. Необхідно взяти довідку з державної виконавчої служби району, де знаходиться виконавчий лист, заповнити заяву встановленого зразка, надати документи: свідоцтво про народження дитини і свідоцтво про розлучення, якщо батьки розлучені (бо можливі ситуації, коли батьки перебувають у шлюбі, однак є рішення суду про сплату аліментів, необхідна копія виконавчого листа).
Управлінням праці та соціального захисту населення у такому разі щомісяця нараховується матеріальна допомога у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Кошти виплачує держава. Але треба знати, що потім державні органи виконавчої служби шукатимуть відповідача з метою стягнення з нього і повернення на користь держави витрачених на дитину коштів.
Довідки з виконавчої служби про те, що аліменти з відповідача не стягуються за певних причин, поновляються кожні шість місяців.
Відповідальний за рубрику
Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ.
Підсумки роботи промислових підприємств м.Шепетівки та Шепетівського району
Обсяги промислового виробницгва м.Шепетівки у квітні 2008р. проти квітня 2007р. зменшились на 24,4%. а за період з початку року - на 30,2%. У квітні 2008р. порівняно з березнем 2008р. скоротили виробництво продукції 58,4% підприємств, збільшили - 33,3%, не працювало 8,3% підприємств.
У добувній промисловості обсяги виробництва у січні-квітні 2008р. проти січня-квітня 2007р. збільшились на 3,0%. На підприємствах по виробництву харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів порівняно з січнем-квітнем 2007р. зменшено виробництво гороху лущеного полірованого на 48.0%, круп -на 15,0%. На підприємствах з оброблення деревини та виробництва виробів з деревини, крім меблів збільшилось виробництво вікон, двереіі, їх рам і порогів на 66,4%. У целюлозно-паперовому виробництві, видавничій діяльності випуск продукції проти січня-квітня 2007р. збільшився на 15,6 відсотка.
Промисловими підприємствами м.Шепетівки за січень-березень 2008 року реалізовано продукції (робіт, послуг) на суму 56,4 млн.грн., що становить 2,4% до загального підсумку по Хмельницькій області. Обсяг реалізованої промислової продукції на одну особу м.Шепетівки у відпускних цінах підприємств становить 1266,3 гри. проти 1530,3 фн. у січні-березні 2007 року.
Вагому частку в обсягах реалізації займає продукція підприємств переробної промисловості - 80.3%. з них 42.6% припадає на підприємства харчової промисловості. 15,5% - на виробництво меблів, виробництво іншої продукції, 20,5% - на машинобудування. Продукція, яка реалізована підприємствами з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води становить 14,3% до загальної суми. Частка продукції, реалізованої підприємствами добувної промисловості, становить 5,4 відсотка.
Обсяги промислового виробництва Шепетівського району у квітні 2008р. проти відповідного місяця 2007р. збільшились на 28,1%, а за період з початку року - на 9,0%. У квітні 2008р. порівняно з березнем 2008р. скоротили обсяги промислового виробництва 80,0% підприємств, не працювало 20.0% підприємств.
В добувній промисловості району випуск гальки, гравію, щебеню та каменю дробленого за січень-квітень 2008р. порівняно з відповідним періодом попереднього року, збільшився на 17,0 відсотка. На підприємствах з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції проти січня-квітня 2007р. збільшився випуск елементів конструкцій збірних для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю на 11.1%. На підприємствах з оброблення деревини та виробництва виробів з деревини, крім меблів обсяги промислової продукції зменшились на 22,9%.
Промисловими підприємствами Шепетівського району за січень-березень 2008 року реалізовано продукції (робіт, послуг) на суму 4,9 млн.грн., що становить 0,2% до загального підсумку по Хмельницькій області.
Обсяг реалізованої промислової продукції на одну особу Шепетівського району у відпускних цінах підприємств становить 133,9 грн. проти 1 19,8 грн. у відповідному періоді попереднього року. Продукція підприємств добувної промисловості займає 68,6% в обсягах реалізації. Частка продукції, реалізованої підприємствами переробної промисловості становить 31,4%, з них 23.3% припадає на оброблення деревини та виробництво виробів з деревини.
Начальник Управління статистики
у Шепетівському районі /^І' Ю.С.Плаксюк
У добувній промисловості обсяги виробництва у січні-квітні 2008р. проти січня-квітня 2007р. збільшились на 3,0%. На підприємствах по виробництву харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів порівняно з січнем-квітнем 2007р. зменшено виробництво гороху лущеного полірованого на 48.0%, круп -на 15,0%. На підприємствах з оброблення деревини та виробництва виробів з деревини, крім меблів збільшилось виробництво вікон, двереіі, їх рам і порогів на 66,4%. У целюлозно-паперовому виробництві, видавничій діяльності випуск продукції проти січня-квітня 2007р. збільшився на 15,6 відсотка.
Промисловими підприємствами м.Шепетівки за січень-березень 2008 року реалізовано продукції (робіт, послуг) на суму 56,4 млн.грн., що становить 2,4% до загального підсумку по Хмельницькій області. Обсяг реалізованої промислової продукції на одну особу м.Шепетівки у відпускних цінах підприємств становить 1266,3 гри. проти 1530,3 фн. у січні-березні 2007 року.
Вагому частку в обсягах реалізації займає продукція підприємств переробної промисловості - 80.3%. з них 42.6% припадає на підприємства харчової промисловості. 15,5% - на виробництво меблів, виробництво іншої продукції, 20,5% - на машинобудування. Продукція, яка реалізована підприємствами з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води становить 14,3% до загальної суми. Частка продукції, реалізованої підприємствами добувної промисловості, становить 5,4 відсотка.
Обсяги промислового виробництва Шепетівського району у квітні 2008р. проти відповідного місяця 2007р. збільшились на 28,1%, а за період з початку року - на 9,0%. У квітні 2008р. порівняно з березнем 2008р. скоротили обсяги промислового виробництва 80,0% підприємств, не працювало 20.0% підприємств.
В добувній промисловості району випуск гальки, гравію, щебеню та каменю дробленого за січень-квітень 2008р. порівняно з відповідним періодом попереднього року, збільшився на 17,0 відсотка. На підприємствах з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції проти січня-квітня 2007р. збільшився випуск елементів конструкцій збірних для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю на 11.1%. На підприємствах з оброблення деревини та виробництва виробів з деревини, крім меблів обсяги промислової продукції зменшились на 22,9%.
Промисловими підприємствами Шепетівського району за січень-березень 2008 року реалізовано продукції (робіт, послуг) на суму 4,9 млн.грн., що становить 0,2% до загального підсумку по Хмельницькій області.
Обсяг реалізованої промислової продукції на одну особу Шепетівського району у відпускних цінах підприємств становить 133,9 грн. проти 1 19,8 грн. у відповідному періоді попереднього року. Продукція підприємств добувної промисловості займає 68,6% в обсягах реалізації. Частка продукції, реалізованої підприємствами переробної промисловості становить 31,4%, з них 23.3% припадає на оброблення деревини та виробництво виробів з деревини.
Начальник Управління статистики
у Шепетівському районі /^І' Ю.С.Плаксюк
четверг, 31 июля 2008 г.
МНС інформує - люди гинуть у вогні!
З початку 2008 року в районі виїзду СДПЧ-6 на території м. Шепетівка та Шепетівського району виникло 28 пожеж. Прямий збиток від пожеж в становить майже 100 тисяч гривень, у вогні загинуло 9 осіб!
Лише червні місяці 2008 р. виникло 5 пожеж!
Так 01 червня 2008 року на пульт оперативно-рятувальної служби Шепетівського районного відділу ГУ МНС України в Хмельницькій області поступив тривожний дзвінок з с. Круглих Шепетівського району, що по вул. Лісовій виникла пожежа в житловій будівлі г-на С. По прибуттю на місце пожежі працівниками МНС було встановлено, що пожежа виникла внаслідок необережного поводження з вогнем.
Того ж числа виникла пожежа в житловій квартирі г-на В. по пр. Миру в м. Шепетівка внаслідок необережного поводження з вогнем.
02.06.2008 р. в допоміжній споруді гр.-на К. за адресою: м. Шепетівка, пр. Миру, 29 виникла пожежа. Проведеною перевіркою встановлено, що пожежа виникла знову ж внаслідок необережного поводження з вогнем.
На слідуючий день 03.06.2008 р. в допоміжній споруді в м. Шепетівка, вул.. Пархоменко, 20, по причині необережного поводження з вогнем виникла пожежа в допоміжній споруді гр-ки Н.
24.06.2008 р. в житловому будинку г-ки А. в с. Плесна виникла пожежа. Виїздом працівників МНС встановлено, що пожежа виникла внаслідок необережності під час куріння.
Як свідчить статистика найбільша кількість пожеж виникає в житловому секторі. На даний час основними причинами пожеж є: необережне поводження з вогнем, необережність під час куріння, неправильне влаштування та несправність нагрівальних печей та димарів.
В порівнянні з минулим роком випадки виникнення пожеж та загибелі на них людей збільшились вдвічі!
Щодо росту пожеж та загибель на них людей по причині необережного поводження з вогнем, а особливо при палінні в нетверезому стані, це явище пояснити дуже тяжко, адже факторів, які впливають на виникнення таких пожеж дуже багато. Насамперед це надмірне вживання алкогольних напоїв. Саме любов до оковитої найчастіше стає каталізатором вогняних трагедій, коли й без того не обласкані достатком родини вмить залишаються ще й без даху над головою, а подекуди прощаються із власним життям.
Тому служба державного пожежного нагляду наголошує на дотриманні елементарних правил пожежної безпеки в побуті.
Шановні громадяни! Дотримуйтеся привал пожежної безпеки:
не паліть цигарки в житловій кімнатах, особливо в ліжку;
не кидайте не загашений недопалок будь-де;
не залишайте без нагляду ввімкнуті електричні прилади - телевізори, плитки, чайники, праски, інші побутові
електроприлади.
не користуйтеся елелктропроводами або шнурами з пошкодженою ізоляцією та несправними вимикачами та
розетками;
не використовуйте для захисту елелктромережі запобіжники саморобного виготовлення.
Пам'ятайте - пожежу легше попередити ніж погасити і ваша безпека залежить лише від Вас самих. Будьте обачними, бережіть своє життя і майно від вогню.
Головний державний інспектор з пожежного нагляду м. Шепетівка Шепетівського РВ ГУ МНС України в Хмельницькій області майор служби цивільного захисту Коне О.С.
Лише червні місяці 2008 р. виникло 5 пожеж!
Так 01 червня 2008 року на пульт оперативно-рятувальної служби Шепетівського районного відділу ГУ МНС України в Хмельницькій області поступив тривожний дзвінок з с. Круглих Шепетівського району, що по вул. Лісовій виникла пожежа в житловій будівлі г-на С. По прибуттю на місце пожежі працівниками МНС було встановлено, що пожежа виникла внаслідок необережного поводження з вогнем.
Того ж числа виникла пожежа в житловій квартирі г-на В. по пр. Миру в м. Шепетівка внаслідок необережного поводження з вогнем.
02.06.2008 р. в допоміжній споруді гр.-на К. за адресою: м. Шепетівка, пр. Миру, 29 виникла пожежа. Проведеною перевіркою встановлено, що пожежа виникла знову ж внаслідок необережного поводження з вогнем.
На слідуючий день 03.06.2008 р. в допоміжній споруді в м. Шепетівка, вул.. Пархоменко, 20, по причині необережного поводження з вогнем виникла пожежа в допоміжній споруді гр-ки Н.
24.06.2008 р. в житловому будинку г-ки А. в с. Плесна виникла пожежа. Виїздом працівників МНС встановлено, що пожежа виникла внаслідок необережності під час куріння.
Як свідчить статистика найбільша кількість пожеж виникає в житловому секторі. На даний час основними причинами пожеж є: необережне поводження з вогнем, необережність під час куріння, неправильне влаштування та несправність нагрівальних печей та димарів.
В порівнянні з минулим роком випадки виникнення пожеж та загибелі на них людей збільшились вдвічі!
Щодо росту пожеж та загибель на них людей по причині необережного поводження з вогнем, а особливо при палінні в нетверезому стані, це явище пояснити дуже тяжко, адже факторів, які впливають на виникнення таких пожеж дуже багато. Насамперед це надмірне вживання алкогольних напоїв. Саме любов до оковитої найчастіше стає каталізатором вогняних трагедій, коли й без того не обласкані достатком родини вмить залишаються ще й без даху над головою, а подекуди прощаються із власним життям.
Тому служба державного пожежного нагляду наголошує на дотриманні елементарних правил пожежної безпеки в побуті.
Шановні громадяни! Дотримуйтеся привал пожежної безпеки:
не паліть цигарки в житловій кімнатах, особливо в ліжку;
не кидайте не загашений недопалок будь-де;
не залишайте без нагляду ввімкнуті електричні прилади - телевізори, плитки, чайники, праски, інші побутові
електроприлади.
не користуйтеся елелктропроводами або шнурами з пошкодженою ізоляцією та несправними вимикачами та
розетками;
не використовуйте для захисту елелктромережі запобіжники саморобного виготовлення.
Пам'ятайте - пожежу легше попередити ніж погасити і ваша безпека залежить лише від Вас самих. Будьте обачними, бережіть своє життя і майно від вогню.
Головний державний інспектор з пожежного нагляду м. Шепетівка Шепетівського РВ ГУ МНС України в Хмельницькій області майор служби цивільного захисту Коне О.С.
Напій богів
У багатьох народів є міф про викрадення священного напою з небес. В індійському епосі оповідається про бога Індір, який перетворився в сокола і приніс на землю з неба напій Сому. У стародавніх римлян схожа легенда про ворона Пікуса, який поїв Ромула і Рема напоєм богів. Грецький Зевс, перетворившись на орла, викрав юнака Ганімеда, щоб він подавав на стіл богам-олімпійцям нектар. Батько ж Ганімеда, який втратив сина, отримав від Зевса у винагороду виноградну лозу, з плодів якої став робити вино.
Легенди легендами, але процес отримання вина досить складний. Воно виходить внаслідок спиртового бродіння роздавленого винограду (разом з мезгою або ж чистого соку) - тривалого хімічного процесу, який викликають дріжджі, мікроорганізми, що мають властивість розкладати цукор на спирт і вуглекислий газ. Саме спиртове бродіння є основою основ виноробства. При температурі 12-14 градусів і вище на поверхні виноградного соку або мезги з'являються пухирці вуглекислого газу - ознака початку бродіння. Через день-два бродіння стає бурхливим. Через два-три тижні бродіння затихає і, нарешті, зовсім припиняється. Замість солодкого соку виходить рідина, збагачена спиртом - вино. Вино, яке вибродило, обережно зливають, щоб залишився дріжджовий осадок, воно деякий час витримується у винних погрібах (там вино освітлюється, поліпшується його смак і аромат). При досягненні необхідної зрілості вино розливають у пляшки. Так народжуються столові натуральні виноградні вина.
Залежно від вмісту цукру у винограді отримують при бродінні вина різної міцності, яка обчислюється в градусах або в об'ємних відсотках (% об.). Один відсоток цукру у віджатому суслі дає при зброджуванні 0,6% об. спирту. Крім цукру виноград містить ще й кислоти - винну, яблучну, лимонну. Саме це співвідношення між цукром і кислотами визначає смак винограду і тип вин - столових, міцних, шипучих.
Вина, виготовлені з додаванням спирту, називаються кріпленими або спиртованими. Спирт, який застосовується у виноробстві, має бути ректифікований (прозорий, очищений від домішок, без сторонніх смаків і запахів).
Виноградні вина діляться на тихі (які не містять вуглекислоти) і шипучі (які містять вуглекислоту). У свою чергу, тихі вина діляться на столові, кріплені й ароматизовані. Столові вина містять спирт природного бродіння від 9 до 14% об. За вмістом цукру столові вина поділяються на сухі - не більш як 0,3% із залишковим цукром до 1%; напівсухі - від 1% до 2,5% і напівсолодкі - від 3% до 8%.
За якістю тихі вина поділяються на ординарні, марочні й колекційні. Ординарні - вина, що випускаються без витримки, але не раніше ніж через три місяці від дня переробки винограду. Це абсолютно звичайні вина, які не відрізняються якими-небудь особливо високими якостями.
Марочні - витримані високоякісні вина, що виробляються з кращих сортів винограду в окремих виноробних районах за спеціальною технологією, встановленою для кожної марки вина. Тривалість витримки для сухих столових марочних вин не менше 1,5 року, вважаючи з 1 січня наступного за урожаєм року. Для міцних і десертних марочних вин - не менше двох років. Це вина високих смакових якостей, які зберігаються рік у рік.
Колекційні - надзвичайні за якістю марочні вина, які після закінчення терміну витримки в бочках додатково витримуються не менше трьох років.
Шипучі вина також діляться на групи. Вина, насичені вуглекислотою природним шляхом (бродінням у герметичних ємкостях під тиском). Це вина типу "Советского шампанского", приготовані за спеціальною технологією шляхом повторного бродіння оброблених шампанських виноматеріалів, отриманих із певних білих і червоних сортів винограду. Шампанське, отримане шляхом повторного бродіння у пляшках і витримане в них не менше трьох років, називається "витриманим".
Ігристі - вина, отримані шляхом повторного бродіння сухих або кріплених виноматеріалів у герметично закритих ємкостях за технологією, затвердженою для кожного найменування вина.
Натуральні напівсолодкі ігристі - вина, приготовлені збродженням виноградного соку в герметичних резервуарах під тиском із припиненням бродіння на певному етапі.
Газовані - вина, штучно насичені вуглекислотою.
Ароматизовані вина - особливий тип. Їх аромат створюється штучно, за рахунок додавання листя, квітів, насіння та коріння пряних або ефіроолійних рослин та їхніх настоїв. Такі вина називають вермутами. Найпоширенішою рослиною для ароматизації вина є полин.
Вино може бути приготоване з одного сорту винограду (сортові вина) або кількох сортів (купажні вина). Існують міцні вина, деякі портвейни і мадери, приготовані з п'ятнадцяти сортів винограду, композиція яких дає продукт дуже високої якості.
Звідси висновок: хороше вино не може бути дешевим. Надто низька ціна має насторожити покупця. Можна перевірити вино самостійно. Направивши пляшку на штучне світло, різко переверніть її шийкою донизу і зверніть увагу на характер осаду. Надмірна кількість його має насторожити. У марочному вині допускається осад винного каменя, але він не повинен повністю покривати денце пляшки. Природний осад має щільну консистенцію і осідає швидше, ніж домішки.
Підготувала Тетяна ЯРГІНА.
Легенди легендами, але процес отримання вина досить складний. Воно виходить внаслідок спиртового бродіння роздавленого винограду (разом з мезгою або ж чистого соку) - тривалого хімічного процесу, який викликають дріжджі, мікроорганізми, що мають властивість розкладати цукор на спирт і вуглекислий газ. Саме спиртове бродіння є основою основ виноробства. При температурі 12-14 градусів і вище на поверхні виноградного соку або мезги з'являються пухирці вуглекислого газу - ознака початку бродіння. Через день-два бродіння стає бурхливим. Через два-три тижні бродіння затихає і, нарешті, зовсім припиняється. Замість солодкого соку виходить рідина, збагачена спиртом - вино. Вино, яке вибродило, обережно зливають, щоб залишився дріжджовий осадок, воно деякий час витримується у винних погрібах (там вино освітлюється, поліпшується його смак і аромат). При досягненні необхідної зрілості вино розливають у пляшки. Так народжуються столові натуральні виноградні вина.
Залежно від вмісту цукру у винограді отримують при бродінні вина різної міцності, яка обчислюється в градусах або в об'ємних відсотках (% об.). Один відсоток цукру у віджатому суслі дає при зброджуванні 0,6% об. спирту. Крім цукру виноград містить ще й кислоти - винну, яблучну, лимонну. Саме це співвідношення між цукром і кислотами визначає смак винограду і тип вин - столових, міцних, шипучих.
Вина, виготовлені з додаванням спирту, називаються кріпленими або спиртованими. Спирт, який застосовується у виноробстві, має бути ректифікований (прозорий, очищений від домішок, без сторонніх смаків і запахів).
Виноградні вина діляться на тихі (які не містять вуглекислоти) і шипучі (які містять вуглекислоту). У свою чергу, тихі вина діляться на столові, кріплені й ароматизовані. Столові вина містять спирт природного бродіння від 9 до 14% об. За вмістом цукру столові вина поділяються на сухі - не більш як 0,3% із залишковим цукром до 1%; напівсухі - від 1% до 2,5% і напівсолодкі - від 3% до 8%.
За якістю тихі вина поділяються на ординарні, марочні й колекційні. Ординарні - вина, що випускаються без витримки, але не раніше ніж через три місяці від дня переробки винограду. Це абсолютно звичайні вина, які не відрізняються якими-небудь особливо високими якостями.
Марочні - витримані високоякісні вина, що виробляються з кращих сортів винограду в окремих виноробних районах за спеціальною технологією, встановленою для кожної марки вина. Тривалість витримки для сухих столових марочних вин не менше 1,5 року, вважаючи з 1 січня наступного за урожаєм року. Для міцних і десертних марочних вин - не менше двох років. Це вина високих смакових якостей, які зберігаються рік у рік.
Колекційні - надзвичайні за якістю марочні вина, які після закінчення терміну витримки в бочках додатково витримуються не менше трьох років.
Шипучі вина також діляться на групи. Вина, насичені вуглекислотою природним шляхом (бродінням у герметичних ємкостях під тиском). Це вина типу "Советского шампанского", приготовані за спеціальною технологією шляхом повторного бродіння оброблених шампанських виноматеріалів, отриманих із певних білих і червоних сортів винограду. Шампанське, отримане шляхом повторного бродіння у пляшках і витримане в них не менше трьох років, називається "витриманим".
Ігристі - вина, отримані шляхом повторного бродіння сухих або кріплених виноматеріалів у герметично закритих ємкостях за технологією, затвердженою для кожного найменування вина.
Натуральні напівсолодкі ігристі - вина, приготовлені збродженням виноградного соку в герметичних резервуарах під тиском із припиненням бродіння на певному етапі.
Газовані - вина, штучно насичені вуглекислотою.
Ароматизовані вина - особливий тип. Їх аромат створюється штучно, за рахунок додавання листя, квітів, насіння та коріння пряних або ефіроолійних рослин та їхніх настоїв. Такі вина називають вермутами. Найпоширенішою рослиною для ароматизації вина є полин.
Вино може бути приготоване з одного сорту винограду (сортові вина) або кількох сортів (купажні вина). Існують міцні вина, деякі портвейни і мадери, приготовані з п'ятнадцяти сортів винограду, композиція яких дає продукт дуже високої якості.
Звідси висновок: хороше вино не може бути дешевим. Надто низька ціна має насторожити покупця. Можна перевірити вино самостійно. Направивши пляшку на штучне світло, різко переверніть її шийкою донизу і зверніть увагу на характер осаду. Надмірна кількість його має насторожити. У марочному вині допускається осад винного каменя, але він не повинен повністю покривати денце пляшки. Природний осад має щільну консистенцію і осідає швидше, ніж домішки.
Підготувала Тетяна ЯРГІНА.
Шепетівський технікум Подільського державного аграрно-технічного університету
(сертифікат про акредитацію НД-1 № 234200)
оголошує прийом студентів на 2008-2009 навчальний рік
заочна форма навчання
спеціальність "Бухгалтерський облік"
(на базі повної загальної середньої освіти — 11 класів).
Документи приймаються до 30 липня 2008 року.
До приймальної комісії подається сертифікат Українського центру оцінювання якості освіти з української мови та літератури (не нижче 124 балів за шкалою 100-200 балів) та враховується середній бал атестата про повну загальну середню освіту з математики.
За довідками звертатись за адресою: 30400, м.Шепетівка,
проспект Миру, 25, тел/факс (03840) 5-25-07.
оголошує прийом студентів на 2008-2009 навчальний рік
заочна форма навчання
спеціальність "Бухгалтерський облік"
(на базі повної загальної середньої освіти — 11 класів).
Документи приймаються до 30 липня 2008 року.
До приймальної комісії подається сертифікат Українського центру оцінювання якості освіти з української мови та літератури (не нижче 124 балів за шкалою 100-200 балів) та враховується середній бал атестата про повну загальну середню освіту з математики.
За довідками звертатись за адресою: 30400, м.Шепетівка,
проспект Миру, 25, тел/факс (03840) 5-25-07.
СПІЛЬНА МЕТА - СПІЛЬНА ДІЯ!
Дорогі друзі!
Громадська організація Асоціація «Відродження Грицева» розпочинає новий перспективний Проект за підтримки Посольства США в Україні, спрямований на розвиток громадянської ініціативи в сільських громадах північних районів Хмельницької області.
Чому ми вирішили, що цей Проект важливий?
Громадська організації Асоціація «Відродження Грицева» протягом дев'яти років здійснює діяльність, яка спрямована на розвиток сільських територіальних громад. Село - це дім, у якому ми живемо і нам з вами не байдуже його майбутнє.
Багато людей зневірилося у кращому житті і живуть за принципом: «Що буде, те буде» або говорять «Маємо те, що маємо», не роблячи ніяких кроків уперед.
Чи можливі зміни у нинішньому хаосі? Що можемо зробити ми, щоб вистояти в цій драматичній ситуації, і більше того - використати її для духовного розвитку?
З настанням весни усі очікують проростання нових і сильних паростків. І не тільки в полях, городах, садах, а й у свідомості людини.
Що це за паростки? Це чисті паростки нового способу життя. Це люди з прагненням спільно побудувати Дім, у якому живеться затишно, зручно і спокійно. Думаємо, це представники і вашої громади.
Яких змін ми очікуємо від реалізації Проекту?
• Зросте спроможність людей співпрацювати разом
• Підвищиться впевненість сільських мешканців у собі
• Зросте розуміння впливу людей на громадські справи
Пропонуємо взяти участь у запланованих заходах по Проекту, які здійснюватимуться за наступними етапами:
Перший етап: Інформаційний
• поширення Прес-релізів, статті в ЗМІ, зустрічі в громадах - квітень, травень, червень 2008 року
• проведення активного опитування та соціологічних досліджень в громадах -липень-серпень 2008 року
• проведення семінару-зустрічі «Єдиний голос громади» - серпень 2008 року
Другий етап: Навчальний
• розповсюдження анкет для учасників ініціативних груп, проведення серії навчальних семінарів, пробудження ініціативи, написання міні-проектів - серпень-листопад 2008 року
Третій етап: Реалізація ініціатив
• реалізація та моніторинг міні-проектів у громадах - грудень 2008-квітень 2009 року Четвертий етап: Поширення досвіду
• Підготовка інформаційно-аналітичного посібника «Історії успіху. Розвиток громадянської ініціативи у сільських громадах» - лютий-березень 2009 року
Спробуйте віднайти загублену впевненість у собі і отримати відчуття, що ви можете бути корисними ще для багато чого. За додатковою інформацією звертайтесь:
громадська організація Асоціація «Відродження Грицева»
с.м.т. Гриців, провулок Фрунзе, 15, селищна рада (2-й поверх),
Шепетівський район, Хмельницька область, 30455
тел.: (8+ 03840) - 3-47-03
_Надія Овчарук - директор проекту
Громадська організація Асоціація «Відродження Грицева» розпочинає новий перспективний Проект за підтримки Посольства США в Україні, спрямований на розвиток громадянської ініціативи в сільських громадах північних районів Хмельницької області.
Чому ми вирішили, що цей Проект важливий?
Громадська організації Асоціація «Відродження Грицева» протягом дев'яти років здійснює діяльність, яка спрямована на розвиток сільських територіальних громад. Село - це дім, у якому ми живемо і нам з вами не байдуже його майбутнє.
Багато людей зневірилося у кращому житті і живуть за принципом: «Що буде, те буде» або говорять «Маємо те, що маємо», не роблячи ніяких кроків уперед.
Чи можливі зміни у нинішньому хаосі? Що можемо зробити ми, щоб вистояти в цій драматичній ситуації, і більше того - використати її для духовного розвитку?
З настанням весни усі очікують проростання нових і сильних паростків. І не тільки в полях, городах, садах, а й у свідомості людини.
Що це за паростки? Це чисті паростки нового способу життя. Це люди з прагненням спільно побудувати Дім, у якому живеться затишно, зручно і спокійно. Думаємо, це представники і вашої громади.
Яких змін ми очікуємо від реалізації Проекту?
• Зросте спроможність людей співпрацювати разом
• Підвищиться впевненість сільських мешканців у собі
• Зросте розуміння впливу людей на громадські справи
Пропонуємо взяти участь у запланованих заходах по Проекту, які здійснюватимуться за наступними етапами:
Перший етап: Інформаційний
• поширення Прес-релізів, статті в ЗМІ, зустрічі в громадах - квітень, травень, червень 2008 року
• проведення активного опитування та соціологічних досліджень в громадах -липень-серпень 2008 року
• проведення семінару-зустрічі «Єдиний голос громади» - серпень 2008 року
Другий етап: Навчальний
• розповсюдження анкет для учасників ініціативних груп, проведення серії навчальних семінарів, пробудження ініціативи, написання міні-проектів - серпень-листопад 2008 року
Третій етап: Реалізація ініціатив
• реалізація та моніторинг міні-проектів у громадах - грудень 2008-квітень 2009 року Четвертий етап: Поширення досвіду
• Підготовка інформаційно-аналітичного посібника «Історії успіху. Розвиток громадянської ініціативи у сільських громадах» - лютий-березень 2009 року
Спробуйте віднайти загублену впевненість у собі і отримати відчуття, що ви можете бути корисними ще для багато чого. За додатковою інформацією звертайтесь:
громадська організація Асоціація «Відродження Грицева»
с.м.т. Гриців, провулок Фрунзе, 15, селищна рада (2-й поверх),
Шепетівський район, Хмельницька область, 30455
тел.: (8+ 03840) - 3-47-03
_Надія Овчарук - директор проекту
Не вигадана історія
Раз на місяць біля високого муру, який ховав від людських очей монастирські стіни, зупинялось розкішне авто з київським номером, і звідти виходила дуже поважна пані. Вона неквапом; щезала у світлому отворі. А за коротку хвилю з'являлась знову, по цей бік - в миру. Водій запобігливо відчиняв перед нею дверцята невиз-наченого кольору, і машина так само несподівано зникала на сільській дорозі, як і з'являлась.
Це була Раїса Адамівна, дружина великого столичного начальника, яка* на відміну від простих смертних, звикла двері у будь-яку інстанцію відчиняти ногою. Жінка зручно вмостилась на передньому кріслі і сердито кинула тільки одну фразу:
Що,-залежно від її настрою й інтонації, мало багато значень. Петрович (а так усі кликали водія, бо мав од-наков* прізвище і по батькові) звич-
ним і впевненим рухом повернув ключ запалення, і двигун миттєво подав ознаки життя. Машина плавно зрушила з місця. Зазвичай Петрович любив рушати "голосно", привертаючи до себе увагу перехожих, із специфічним ящанням. А тут не міг, як-не-як це була свята місцина. Сьогодні Раїса Адамівна повернулась до машини дуже швидко, як ніколи. Бідолаха не встиг навіть розслабитись, як-не-як, а п'ятсот із гаком кілометрів проїхали всього за декілька годин.
— Просили так часто не їздити, щоб душу Максові зайвий раз не тривожити. А раз на місяць хіба це часто? - першою заговорила жінка, але вийшло це в неї нещиро. Не помітити цього не можна було. - Я їм гроші плачу за те, щоб за малого молились, а вони мені ще й претензії виставляють, уявляєш?! По їхньому виходить, що я теж маю молитись! Іще чого! — невідомо, скільки б іще дратувалась Адамівна, якби не різке голосіння мобілки, яке несподівано обірвало словесну тираду незадово-леної жінки.
— Масік, — полагіднішав її голос, і вона не помилилась. Масік — це був чоловік Раїси Адамівни, вітчим Макса. Петрович не бачив його ще жодного разу. Він не знав, хто насправді ховається за цим масним прізвиськом та й не хотів знати. Розумів, що цей Масік сидить дуже високо у провладних коридорах і відіграє там неординарну роль. Але для Петровича головне було те, що йому вчасно платили гроші і ще й неабиякі. Щоправда, єдине, що його трохи дивувало, так це те, що його, тридцятирічного, кликали Петровичем, а Масіка — Масіком...
Масік, певно, давав якісь термінові вказівки, бо Адамівна враз змінилась на виду і тільки на знак згоди раз-у-раз кивала головою.
Так, ніби Масік міг побачити її реакцію на відстані. За Макса не розпитував нічого. Макс — це їхній головний біль, це те, що може серйозно зашкодити репутації вітчима, в якого не за горами, буквально ось-ось, на носі, вибори до парламенту. Про Макса знає тільки троє людей: Масік, себто вітчим,. Адамівна — вона ж мати, і він - Петрович. Не беручи до уваги монахів.
Макс — наркоман зі стажем. Куди його тільки не возили на лікування, а все безрезультатно. Хтось нарадив із монастирем....
Більшу половину дороги до Києва Адамівна спала, а, може, тільки вдавала, що спить. Коли вже виходила з машини, то з її кишені на крісло випала невеличка фіолетова книжечка. Петрович блискавично зреагував і покликав Адамівну. Та тільки знизала плечима і скептично усміхнулась на те:
— Та то мені в монастирі тицьнули. Хочеш, візьми собі, а хочеш, — викинь.
Петрович підняв книжечку і прочитав: "Набожність в честь святого Архангела Михаїла". На обкладинці був зображений могутній воїн із крилами. В правій руці у нього був меч, який він заніс над людино-змієм, а лівою ногою він притис його до землі. В лівій руці він тримав терези, точнісінько такі самі, як Петрович одного разу бачив у квартирі Адамівни, коли допомагав носити речі під час переїзду на нове помешкання. Ці терези мали прямий стосунок до системи правосуддя, в якій, здається, працював сам Масік. Він відкрив бардачок й обережно поклав туди фіолетову книжечку із сонячним воїном. А ще в нього виникли свої, тільки йому відомі асоціації з Афганом, де йому довелось колись побувати... "Хай буде, — подумав про фіолетову
книжечку, — колись знадобиться.
Він - Михайло, я — Михайло". ***
У Надії ще зранку з'явилось якесь дивне відчуття тривоги і невпевненості. Жінка не витримала, закрила на базарі кіоск, де торгувала всіляким дріб'язком, і поїхала додому, не чекаючи кінця робочого дня. Дорогою перечитала всі молитви, які знала, але легше від того не стало.: тривога і неспокій посилились у душі ще більше. Вдома декілька разів схоплювалась, щоб зателефонувати до сина, але якась невидима сила зупиняла її ще за кілька кроків від телефону. Вона подивилась на настінний календар, який ряснів від червоних позначок. Уже майже двадцять днів Надія із благословіння отця Михайла читала акафіст до ікони Матері Божої "Невпиваєма чаша". Читала і плакала. Плакала і читала. "Матінко Божа, — зверталась до святого лику, — я не знаю, як уже маю казати, але допоможи, пролий світло на ситуацію, що склалась, #під- (¦ кажи. Ти ж мати так само єдиного Сина. Може, я щось не так зробила, що маю таку біду, а може, це мені за щось таке випробування. Тобі краще знати, тому і прошу Тебе. Але ж не відвернись, підкажи, навчи, що маю зараз робити і як далі чинити...".
Несподівано жінка замовкла і враз не відчула, а зрозуміла, чи, може, й
усвідомила всім своїм єством, що має вже їхати до Віталія. Чому й навіщо — не знала, але серцем повірила цьому глибинному внутрішньому поклику. Віталій був недалеко від дому, за якихось сорок кілометрів, то довго збиратись їй не довелось. Уже майже виходила з дому, як задзвонив телефон. Поки взяла слухавку, все внутрішнє єство немов сконцентрувалося в якийсь тугий напружений клубок.
(Далі — на с 4)
І
(Закінчення. Поч. - на с. 3)
— Віталія можна? — прогугнявіло у слухавці.
— Його нема й не буде для тебе ніколи! Чуєш! Надія щосили закричала у слухавку і, не тямлячи себе від люті, що несподівано, мов цунамі, накрила її всю з ніг до голови, пожбурила якнайдалі від себе телефон. А далі й геть висмикнула шнур із розетки, їй здавалось, що в такий спосіб вона створить надійний захист для сина і повністю звідусіль відгородить його від старих "друзів".
Уже в маршрутці згадала, що забула зателефонувати до лікарки, яка "вела" Віталія. Власне, це була її ідея з монастирем, і саме від неї вона почула неймовірну фразу про те, що наркоманія — це захворювання насамперед душі. Теодорівна сама домовилась із настоятелем, щоб взяли Віталія на роботу різ-норобочим: у дворі якраз тривало будівництво господарської частини. Від усіх робітників Віталія відрізняло тільки те, що він мав зранку й увечері ходити на монастирську службу. Служба починалась дуже рано: о п'ятій. Кожна хвиля Віталія була зайнятою, на що й було розраховано від самого початку. І, головне, хлопець був ізольований, від старої компанії.
Надія мала приїхати до сина після того, як вичитає повністю акафіст, тобто через сорок днів. (Звісно, про такі подробиці Віталій не знав). Залиг шалось іще двадцять днів, і ось якась невидима сила зірвала її з місця і змусила вирушити в дорогу. У маленькій ціфковці вже' агіавйШ'вечірню; але1'' сина там не було... "Господи, Ісусе Христе, сину Божий, спаси 1 помилуй мене..." — прошепотіла на одному диханні і кинулась туди, де жив Віталій. Двері зсередини були зачинені. Але вона знала, що син там. Вона тихо покликала. У відповідь почувся дзенькіт: по той бік дверей щось впало на підлогу і розбилось...
Надія зблідла. Страшний здогад промайнув у її голові:
— Синочку, відчиняй вже, а ні, — то покличу зараз людей!
Жінка ще і ще раз штовхнула щосили плечем двері, і вони легко подались уперед так, що вона ледве не впала від цього різкого руху. Вражено зупинилась. На підлозі корчився від болю, а може, від кайфу худющий незнайомий хлопчина, неприродньо закотивши при цьому очі. А Віталій тримав у руках шприц і ніяк не наважувався себе вколоти.
Щось стримувало його. Це була жахлива видимо-невидима боротьба за душу. Мати бачила, як пекельно страждало тіло її сина... Підбігла і вихопила шприц:
— Віталику! Повторюй за мною: "Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, спаси і помилуй мене, грішного!"
Але хлопець нічого не чув. Було одне тіло, тіло без душі.
— Віталику! Синочку! — почала його трусити, бити по обличчю, далі цілувати.
— Чуєш, ну, повторюй, повторюй за мною. Господи...
Миттєво дістала із сумочки плящину із свяченою водою, і все, що в ній було, з переляку вилляла синові на голову, просто на тім'я. Це допомогло, син немов ожив, стрепенувся, кинувся до матері і почав гірко плакати. Слова лились із нього бурхливим потоком:
— Мамо, я не знаю, що зі мною було. Макс дуже злився на мене, а я не міг, руки не піднімались, мов вони мені не належали... Вони були, як дерев'яні.
— Синочку, це ж я за тебе молилась! Хоч тепер ти віриш, яка за нами з тобою стоїть сила! Ой, треба кликати когось на допомогу...
Оговтавшись трохи від пережитого потрясіння, жінка вже на ходу спитала:
— А звідкіля тут цей хлопець?
— Я тільки знаю, що він з Києва, і якась дуже велика шишка. Сьогодні до нього приїздила якась жінка з пакетом, а після того...
Віталій раптово замовк. Було видно, що йому неприємно згадувати пережите.
— Так ось чому ти не пішов на вечірню, ось чому мені ще зранку було недобре. Як передчувало моє
серце біду!
***
Наступного дня Петрович знову їхав тією самою дорогою, сам, без Адамів-ни. їхав забирати Макса, точніше його тіло. Почувши про смерть хлопця, Петрович зовсім не здивувався. Бо до цього все йшло. Дивувало й шокувало інше — спокійна реакція батьків. Вони перепоручили Петровичу тихенько поховати сина в селі. Самі не могли: у Масіка було відповідальне передвиборче турне країною...
На узбіччі дороги стояла жінка і махала рукою. Петрович, не роздумуючи, зупинився. Без Адамівни він робив це часто.
Жінка подякувала і не втрималась, щоб не сказати:
— А я була трохи невпевнена, що
ви Зупинитесь. Такі машини простим людям не зупиняються. Але я, якщо чесно, молилась.
— Ви вірите в Бога?
— А ви ще сумніваєтесь у Його існуванні? — помовчавши, і собі спитала попутниця. — Гаразд, чи знали ви ще вчора, що поїдете цією дорогою і розмовлятимете зі мною?
— І на гадці не мав. Але як стосується цього моє запитання? — щиро здивувався Петрович.
— Яке? Пряме. На кожного з нас там, зверху, є Божественний промисел, якщо хочете — план. І все, що з вами відбувається, то тільки для того, щоб вас пробудити, щоб ви, нарешті,
' повірили. Поступово, крок за кроком, через різні життєві ситуації. Ви думаєте, я сама до таких висновків дійшла? Що ви! Через свого сина.
І жінка, яку звали Надією, розповіла про свою сім'ю, про те, як вони з чоловіком на найвищу сходинку земних цінностей поставили матеріальне. А до сина все руки не доходили. Ріс він сам собою, аж поки не опинився в компанії наркоманів. "Коли це сталося, чоловік пішов жити до коханки, а я залишилася віч-на-віч із бідою. Мене так притиснуло, що я тільки тоді згадала... Ноги самі понесли до найближчої церкви. Впала перед найпершою іконою і плакала. Молитов не знала, але молилась серцем. Є такий стан...
Сльози — це покаяння, очищення. Це я вже зараз така мудра, а тоді нічого цього не знала. Між іншим, у Бога немає інших рук, крім людських. Зараз я це чітко усвідомлюю. Саме там до мене підійшла черниця з іконної крамниці і порадила, що і як маю робити. Але не думайте, що як тільки ви стаєте на' шлях світла, то все буде в житті гладенько. Перешкоди активізуються, як ніколи, але боятись цього не треба. Якщо у вас глибока в душі віра — вас ніхто не дістане".
Тут Надія зробила паузу і сказала: — Те, що я пережила вчора, на межі містики...
Жінка на одному диханні розповіла Петровичу про свої ранкові передчуття, про те, як вчасно приїхала до сина і врятувала його від смерті...
На останній фразі Петрович аж підстрибнув:
— То ви їдете в монастир?
— Так, — настала черга дивуватися Надії, — а ви ж звідки знаєте?
— Я теж туди їду. І теж до сина, але не мого. І теж наркомана. Але вже мертвого...
— То Макс таки помер? — перепитала вражено жінка. — Це був Макс? Хлопця звали Максом?
— Так, звали...
— Царство Небесне... Бідна мама! Це ж вона ще нічого не знає?
— Немає в нього ні батька, ні матері, загинули в автокатастрофі, — несподівано сам для себе збрехав Петрович.
— Хочете, я молитимусь за душу цієї дитини. Його повне ім'я — Максим?
Петрович відчув, як нргподівано
закипає образа за зовсім чужого йому хлопця. Чоловік відчув, що безпорадний перед світом, перед самим собою...
З того всього мало не проїхав дорогу до монастиря, але Надія вчасно поклала йому на плече свою руку.
— Не хвилюйтесь, ми зі сином допоможемо вам усе владнати, та й отці також. Я вас дуже розумію, повірте... А за душу Максима треба багато молитись...
Через декілька днів Петрович, повертався додому до Києва. Мобілку відімкнув ще добу тому: не хотів чути голосів ні Масіка, ні Адамівни. На душі було важко й потворно. Щоб якось відволіктись, увімкнув радіо. Почав "стрибати" радіохвилями в пошуках новин. Усі вони стосувалися виборів. "От де пекло", — не встиг подумати Петрович, як від почутого мало не виїхав на зустрічну смугу...
"Близько 18-ї години на трасі Київ-Кіровоград зіткнулися пасажирський бус "Мерседес" і джип, — повідомляла радіослухачам дикторка. — Удар був таким сильним, що пасажири останнього, кандидат у депутати до парламенту Едуард Масій та його дружина, загинули".
Петрович різко загальмував і з'їхав на узбіччя. Його кидало то в жар, то в холод. А може, то йому почулось? Може, ще десь є людина з таким прізвищем? Він кинувся до бардачка по мобілку, але вона, як крізь землю провалилася. Нишпорив по всіх закутках. Пальці намацали якусь книжечку. Витягнув на світло. В очі вдарило яскравим фіолетовим кольором. Згадав. Це ж Адамівні в монастирі давали... Це була "Набожність в честь святого Архангела Михаїла". Відкрив там, де відкрилось. Очі вихопили дрібненькі рядочки з молитви: "... беру собі Тебе за мого Покровителя й особливішого Заступника й сильно постановляю завсіди Тебе почитати й Твою честь між іншими по змозі розширяти. Перебувай зі
ділом, ані словом, ані думкою не прогнівив Бога..."
Після прочитаного в Петровича ніби камінь із плечей впав. Стало вільніше дихати. Він заспокоївся. Зібрався з думками і раптом;., згадав, співставивши факти. Виходило так, що в той момент, коли він думав, що брехав Надії про загибель батьків Макса в автокатастрофі, виявляється все насправді саме так і було. Але як? Як він міг про це знати, насправді нічого не знаючи? Хто говорив тоді його вустами? Навіщо?
Несподівано з машиною порівнявся старий невизначеного віку чоловік із наплечником. Він дивно глянув на Петровича і кивнув головою. "Мабуть, бомж, просити зараз буде", — приготувався Петрович і опустив скло. >
"Слава Богу!" — привітався до нього невідомий, не зупиняючись. Поки Петрович думав, як правильно йому відповісти, незнайомець, не чекаючи відповіді, мовив вголос, продовжуючи повільно собі йти вперед: "На все воля Божа, на все..."
Петрович був ошелешений. Це була відповідь конкретно адресована йому, водієві джипа. Можли-; во, той старець і не знав, чому він сказав саме так, проходячи повз нього... А можливо... Несподівано згадались Надіїні слова про те, що в Бога немає інших рук, як окрім людських. В одну мить йому стало все зрозумілим і прийнятним, як білий день. Коло замкнулось. Усі крапки над "і" було розставлено. І без його участі. Хтось Великий і Мудрий зробив це замість нього. Петрович вперше за останні два дні усміхнувся. Він наблизився до істини. Відтепер він знав і вже не сумнівався, чия насправді це була робота. Робота великого майстра.
І тут на Петровича таке найшло! Йому захотілось наздогнати старого, обійняти, притиснути до серця і ...подякувати. Він вибіг із машини. Озирнувся довкола. Ніде нікогісінь-кого... Тільки широка простора дорога, обабіч неї поля.
Це була Раїса Адамівна, дружина великого столичного начальника, яка* на відміну від простих смертних, звикла двері у будь-яку інстанцію відчиняти ногою. Жінка зручно вмостилась на передньому кріслі і сердито кинула тільки одну фразу:
Що,-залежно від її настрою й інтонації, мало багато значень. Петрович (а так усі кликали водія, бо мав од-наков* прізвище і по батькові) звич-
ним і впевненим рухом повернув ключ запалення, і двигун миттєво подав ознаки життя. Машина плавно зрушила з місця. Зазвичай Петрович любив рушати "голосно", привертаючи до себе увагу перехожих, із специфічним ящанням. А тут не міг, як-не-як це була свята місцина. Сьогодні Раїса Адамівна повернулась до машини дуже швидко, як ніколи. Бідолаха не встиг навіть розслабитись, як-не-як, а п'ятсот із гаком кілометрів проїхали всього за декілька годин.
— Просили так часто не їздити, щоб душу Максові зайвий раз не тривожити. А раз на місяць хіба це часто? - першою заговорила жінка, але вийшло це в неї нещиро. Не помітити цього не можна було. - Я їм гроші плачу за те, щоб за малого молились, а вони мені ще й претензії виставляють, уявляєш?! По їхньому виходить, що я теж маю молитись! Іще чого! — невідомо, скільки б іще дратувалась Адамівна, якби не різке голосіння мобілки, яке несподівано обірвало словесну тираду незадово-леної жінки.
— Масік, — полагіднішав її голос, і вона не помилилась. Масік — це був чоловік Раїси Адамівни, вітчим Макса. Петрович не бачив його ще жодного разу. Він не знав, хто насправді ховається за цим масним прізвиськом та й не хотів знати. Розумів, що цей Масік сидить дуже високо у провладних коридорах і відіграє там неординарну роль. Але для Петровича головне було те, що йому вчасно платили гроші і ще й неабиякі. Щоправда, єдине, що його трохи дивувало, так це те, що його, тридцятирічного, кликали Петровичем, а Масіка — Масіком...
Масік, певно, давав якісь термінові вказівки, бо Адамівна враз змінилась на виду і тільки на знак згоди раз-у-раз кивала головою.
Так, ніби Масік міг побачити її реакцію на відстані. За Макса не розпитував нічого. Макс — це їхній головний біль, це те, що може серйозно зашкодити репутації вітчима, в якого не за горами, буквально ось-ось, на носі, вибори до парламенту. Про Макса знає тільки троє людей: Масік, себто вітчим,. Адамівна — вона ж мати, і він - Петрович. Не беручи до уваги монахів.
Макс — наркоман зі стажем. Куди його тільки не возили на лікування, а все безрезультатно. Хтось нарадив із монастирем....
Більшу половину дороги до Києва Адамівна спала, а, може, тільки вдавала, що спить. Коли вже виходила з машини, то з її кишені на крісло випала невеличка фіолетова книжечка. Петрович блискавично зреагував і покликав Адамівну. Та тільки знизала плечима і скептично усміхнулась на те:
— Та то мені в монастирі тицьнули. Хочеш, візьми собі, а хочеш, — викинь.
Петрович підняв книжечку і прочитав: "Набожність в честь святого Архангела Михаїла". На обкладинці був зображений могутній воїн із крилами. В правій руці у нього був меч, який він заніс над людино-змієм, а лівою ногою він притис його до землі. В лівій руці він тримав терези, точнісінько такі самі, як Петрович одного разу бачив у квартирі Адамівни, коли допомагав носити речі під час переїзду на нове помешкання. Ці терези мали прямий стосунок до системи правосуддя, в якій, здається, працював сам Масік. Він відкрив бардачок й обережно поклав туди фіолетову книжечку із сонячним воїном. А ще в нього виникли свої, тільки йому відомі асоціації з Афганом, де йому довелось колись побувати... "Хай буде, — подумав про фіолетову
книжечку, — колись знадобиться.
Він - Михайло, я — Михайло". ***
У Надії ще зранку з'явилось якесь дивне відчуття тривоги і невпевненості. Жінка не витримала, закрила на базарі кіоск, де торгувала всіляким дріб'язком, і поїхала додому, не чекаючи кінця робочого дня. Дорогою перечитала всі молитви, які знала, але легше від того не стало.: тривога і неспокій посилились у душі ще більше. Вдома декілька разів схоплювалась, щоб зателефонувати до сина, але якась невидима сила зупиняла її ще за кілька кроків від телефону. Вона подивилась на настінний календар, який ряснів від червоних позначок. Уже майже двадцять днів Надія із благословіння отця Михайла читала акафіст до ікони Матері Божої "Невпиваєма чаша". Читала і плакала. Плакала і читала. "Матінко Божа, — зверталась до святого лику, — я не знаю, як уже маю казати, але допоможи, пролий світло на ситуацію, що склалась, #під- (¦ кажи. Ти ж мати так само єдиного Сина. Може, я щось не так зробила, що маю таку біду, а може, це мені за щось таке випробування. Тобі краще знати, тому і прошу Тебе. Але ж не відвернись, підкажи, навчи, що маю зараз робити і як далі чинити...".
Несподівано жінка замовкла і враз не відчула, а зрозуміла, чи, може, й
усвідомила всім своїм єством, що має вже їхати до Віталія. Чому й навіщо — не знала, але серцем повірила цьому глибинному внутрішньому поклику. Віталій був недалеко від дому, за якихось сорок кілометрів, то довго збиратись їй не довелось. Уже майже виходила з дому, як задзвонив телефон. Поки взяла слухавку, все внутрішнє єство немов сконцентрувалося в якийсь тугий напружений клубок.
(Далі — на с 4)
І
(Закінчення. Поч. - на с. 3)
— Віталія можна? — прогугнявіло у слухавці.
— Його нема й не буде для тебе ніколи! Чуєш! Надія щосили закричала у слухавку і, не тямлячи себе від люті, що несподівано, мов цунамі, накрила її всю з ніг до голови, пожбурила якнайдалі від себе телефон. А далі й геть висмикнула шнур із розетки, їй здавалось, що в такий спосіб вона створить надійний захист для сина і повністю звідусіль відгородить його від старих "друзів".
Уже в маршрутці згадала, що забула зателефонувати до лікарки, яка "вела" Віталія. Власне, це була її ідея з монастирем, і саме від неї вона почула неймовірну фразу про те, що наркоманія — це захворювання насамперед душі. Теодорівна сама домовилась із настоятелем, щоб взяли Віталія на роботу різ-норобочим: у дворі якраз тривало будівництво господарської частини. Від усіх робітників Віталія відрізняло тільки те, що він мав зранку й увечері ходити на монастирську службу. Служба починалась дуже рано: о п'ятій. Кожна хвиля Віталія була зайнятою, на що й було розраховано від самого початку. І, головне, хлопець був ізольований, від старої компанії.
Надія мала приїхати до сина після того, як вичитає повністю акафіст, тобто через сорок днів. (Звісно, про такі подробиці Віталій не знав). Залиг шалось іще двадцять днів, і ось якась невидима сила зірвала її з місця і змусила вирушити в дорогу. У маленькій ціфковці вже' агіавйШ'вечірню; але1'' сина там не було... "Господи, Ісусе Христе, сину Божий, спаси 1 помилуй мене..." — прошепотіла на одному диханні і кинулась туди, де жив Віталій. Двері зсередини були зачинені. Але вона знала, що син там. Вона тихо покликала. У відповідь почувся дзенькіт: по той бік дверей щось впало на підлогу і розбилось...
Надія зблідла. Страшний здогад промайнув у її голові:
— Синочку, відчиняй вже, а ні, — то покличу зараз людей!
Жінка ще і ще раз штовхнула щосили плечем двері, і вони легко подались уперед так, що вона ледве не впала від цього різкого руху. Вражено зупинилась. На підлозі корчився від болю, а може, від кайфу худющий незнайомий хлопчина, неприродньо закотивши при цьому очі. А Віталій тримав у руках шприц і ніяк не наважувався себе вколоти.
Щось стримувало його. Це була жахлива видимо-невидима боротьба за душу. Мати бачила, як пекельно страждало тіло її сина... Підбігла і вихопила шприц:
— Віталику! Повторюй за мною: "Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, спаси і помилуй мене, грішного!"
Але хлопець нічого не чув. Було одне тіло, тіло без душі.
— Віталику! Синочку! — почала його трусити, бити по обличчю, далі цілувати.
— Чуєш, ну, повторюй, повторюй за мною. Господи...
Миттєво дістала із сумочки плящину із свяченою водою, і все, що в ній було, з переляку вилляла синові на голову, просто на тім'я. Це допомогло, син немов ожив, стрепенувся, кинувся до матері і почав гірко плакати. Слова лились із нього бурхливим потоком:
— Мамо, я не знаю, що зі мною було. Макс дуже злився на мене, а я не міг, руки не піднімались, мов вони мені не належали... Вони були, як дерев'яні.
— Синочку, це ж я за тебе молилась! Хоч тепер ти віриш, яка за нами з тобою стоїть сила! Ой, треба кликати когось на допомогу...
Оговтавшись трохи від пережитого потрясіння, жінка вже на ходу спитала:
— А звідкіля тут цей хлопець?
— Я тільки знаю, що він з Києва, і якась дуже велика шишка. Сьогодні до нього приїздила якась жінка з пакетом, а після того...
Віталій раптово замовк. Було видно, що йому неприємно згадувати пережите.
— Так ось чому ти не пішов на вечірню, ось чому мені ще зранку було недобре. Як передчувало моє
серце біду!
***
Наступного дня Петрович знову їхав тією самою дорогою, сам, без Адамів-ни. їхав забирати Макса, точніше його тіло. Почувши про смерть хлопця, Петрович зовсім не здивувався. Бо до цього все йшло. Дивувало й шокувало інше — спокійна реакція батьків. Вони перепоручили Петровичу тихенько поховати сина в селі. Самі не могли: у Масіка було відповідальне передвиборче турне країною...
На узбіччі дороги стояла жінка і махала рукою. Петрович, не роздумуючи, зупинився. Без Адамівни він робив це часто.
Жінка подякувала і не втрималась, щоб не сказати:
— А я була трохи невпевнена, що
ви Зупинитесь. Такі машини простим людям не зупиняються. Але я, якщо чесно, молилась.
— Ви вірите в Бога?
— А ви ще сумніваєтесь у Його існуванні? — помовчавши, і собі спитала попутниця. — Гаразд, чи знали ви ще вчора, що поїдете цією дорогою і розмовлятимете зі мною?
— І на гадці не мав. Але як стосується цього моє запитання? — щиро здивувався Петрович.
— Яке? Пряме. На кожного з нас там, зверху, є Божественний промисел, якщо хочете — план. І все, що з вами відбувається, то тільки для того, щоб вас пробудити, щоб ви, нарешті,
' повірили. Поступово, крок за кроком, через різні життєві ситуації. Ви думаєте, я сама до таких висновків дійшла? Що ви! Через свого сина.
І жінка, яку звали Надією, розповіла про свою сім'ю, про те, як вони з чоловіком на найвищу сходинку земних цінностей поставили матеріальне. А до сина все руки не доходили. Ріс він сам собою, аж поки не опинився в компанії наркоманів. "Коли це сталося, чоловік пішов жити до коханки, а я залишилася віч-на-віч із бідою. Мене так притиснуло, що я тільки тоді згадала... Ноги самі понесли до найближчої церкви. Впала перед найпершою іконою і плакала. Молитов не знала, але молилась серцем. Є такий стан...
Сльози — це покаяння, очищення. Це я вже зараз така мудра, а тоді нічого цього не знала. Між іншим, у Бога немає інших рук, крім людських. Зараз я це чітко усвідомлюю. Саме там до мене підійшла черниця з іконної крамниці і порадила, що і як маю робити. Але не думайте, що як тільки ви стаєте на' шлях світла, то все буде в житті гладенько. Перешкоди активізуються, як ніколи, але боятись цього не треба. Якщо у вас глибока в душі віра — вас ніхто не дістане".
Тут Надія зробила паузу і сказала: — Те, що я пережила вчора, на межі містики...
Жінка на одному диханні розповіла Петровичу про свої ранкові передчуття, про те, як вчасно приїхала до сина і врятувала його від смерті...
На останній фразі Петрович аж підстрибнув:
— То ви їдете в монастир?
— Так, — настала черга дивуватися Надії, — а ви ж звідки знаєте?
— Я теж туди їду. І теж до сина, але не мого. І теж наркомана. Але вже мертвого...
— То Макс таки помер? — перепитала вражено жінка. — Це був Макс? Хлопця звали Максом?
— Так, звали...
— Царство Небесне... Бідна мама! Це ж вона ще нічого не знає?
— Немає в нього ні батька, ні матері, загинули в автокатастрофі, — несподівано сам для себе збрехав Петрович.
— Хочете, я молитимусь за душу цієї дитини. Його повне ім'я — Максим?
Петрович відчув, як нргподівано
закипає образа за зовсім чужого йому хлопця. Чоловік відчув, що безпорадний перед світом, перед самим собою...
З того всього мало не проїхав дорогу до монастиря, але Надія вчасно поклала йому на плече свою руку.
— Не хвилюйтесь, ми зі сином допоможемо вам усе владнати, та й отці також. Я вас дуже розумію, повірте... А за душу Максима треба багато молитись...
Через декілька днів Петрович, повертався додому до Києва. Мобілку відімкнув ще добу тому: не хотів чути голосів ні Масіка, ні Адамівни. На душі було важко й потворно. Щоб якось відволіктись, увімкнув радіо. Почав "стрибати" радіохвилями в пошуках новин. Усі вони стосувалися виборів. "От де пекло", — не встиг подумати Петрович, як від почутого мало не виїхав на зустрічну смугу...
"Близько 18-ї години на трасі Київ-Кіровоград зіткнулися пасажирський бус "Мерседес" і джип, — повідомляла радіослухачам дикторка. — Удар був таким сильним, що пасажири останнього, кандидат у депутати до парламенту Едуард Масій та його дружина, загинули".
Петрович різко загальмував і з'їхав на узбіччя. Його кидало то в жар, то в холод. А може, то йому почулось? Може, ще десь є людина з таким прізвищем? Він кинувся до бардачка по мобілку, але вона, як крізь землю провалилася. Нишпорив по всіх закутках. Пальці намацали якусь книжечку. Витягнув на світло. В очі вдарило яскравим фіолетовим кольором. Згадав. Це ж Адамівні в монастирі давали... Це була "Набожність в честь святого Архангела Михаїла". Відкрив там, де відкрилось. Очі вихопили дрібненькі рядочки з молитви: "... беру собі Тебе за мого Покровителя й особливішого Заступника й сильно постановляю завсіди Тебе почитати й Твою честь між іншими по змозі розширяти. Перебувай зі
ділом, ані словом, ані думкою не прогнівив Бога..."
Після прочитаного в Петровича ніби камінь із плечей впав. Стало вільніше дихати. Він заспокоївся. Зібрався з думками і раптом;., згадав, співставивши факти. Виходило так, що в той момент, коли він думав, що брехав Надії про загибель батьків Макса в автокатастрофі, виявляється все насправді саме так і було. Але як? Як він міг про це знати, насправді нічого не знаючи? Хто говорив тоді його вустами? Навіщо?
Несподівано з машиною порівнявся старий невизначеного віку чоловік із наплечником. Він дивно глянув на Петровича і кивнув головою. "Мабуть, бомж, просити зараз буде", — приготувався Петрович і опустив скло. >
"Слава Богу!" — привітався до нього невідомий, не зупиняючись. Поки Петрович думав, як правильно йому відповісти, незнайомець, не чекаючи відповіді, мовив вголос, продовжуючи повільно собі йти вперед: "На все воля Божа, на все..."
Петрович був ошелешений. Це була відповідь конкретно адресована йому, водієві джипа. Можли-; во, той старець і не знав, чому він сказав саме так, проходячи повз нього... А можливо... Несподівано згадались Надіїні слова про те, що в Бога немає інших рук, як окрім людських. В одну мить йому стало все зрозумілим і прийнятним, як білий день. Коло замкнулось. Усі крапки над "і" було розставлено. І без його участі. Хтось Великий і Мудрий зробив це замість нього. Петрович вперше за останні два дні усміхнувся. Він наблизився до істини. Відтепер він знав і вже не сумнівався, чия насправді це була робота. Робота великого майстра.
І тут на Петровича таке найшло! Йому захотілось наздогнати старого, обійняти, притиснути до серця і ...подякувати. Він вибіг із машини. Озирнувся довкола. Ніде нікогісінь-кого... Тільки широка простора дорога, обабіч неї поля.
Схуднути не проблема
Мешканець американського штату Небраска зумів схуднути майже на 260 кілограмів без ліпосакції та операцій по зменшенню об'єму шлунка.
За словами чоловіка, повернутися до нормальної ваги йому допомогли овочева дієта і фізичні вправи. 68-річний Джон Лапіц ледь не загинув внаслідок ожиріння: ще кілька років назад його вага перевищувала 320 кілограмів. Харчуючись в основному фаст-фудом, американець споживав щодня не менше 10 тисяч кілокалорій і майже не виходив з дому. Єдиними людьми, з якими він підтримував зв'язки, залишалася невістка, а також жінка, яка приносила йому їжу.
Джон Лапіц вирішив змінити своє життя після того як перестав вміщатися у душову кабіну. Він почав їсти менше сендвичів і більше овочів, а ще здійснювати регулярні піші прогулянки: спочатку з однієї кімнати в іншу, а потім і по вулиці. Зрештою його маршрут зріс до 12 миль на день. За п'ять років посилених тренувань чоловік схуднув більш як на чверть тонни, і зараз його вага становить близько 65 кілограмів.
Слова Джона Лапіца підтверджує і його колишній домашній лікар, співробітник медичного центру Роберт Холлінз. "Це вельми незвичайний випадок, однак відомі й інші люди, які зменшили велику масу тільки завдяки зміні способу життя", — зазначив він. За його словами, ефективність дієт і фізичних вправ залежить передусім від сили волі хворого, тому випадок Лапіца може стати гарним прикладом для інших.
За словами чоловіка, повернутися до нормальної ваги йому допомогли овочева дієта і фізичні вправи. 68-річний Джон Лапіц ледь не загинув внаслідок ожиріння: ще кілька років назад його вага перевищувала 320 кілограмів. Харчуючись в основному фаст-фудом, американець споживав щодня не менше 10 тисяч кілокалорій і майже не виходив з дому. Єдиними людьми, з якими він підтримував зв'язки, залишалася невістка, а також жінка, яка приносила йому їжу.
Джон Лапіц вирішив змінити своє життя після того як перестав вміщатися у душову кабіну. Він почав їсти менше сендвичів і більше овочів, а ще здійснювати регулярні піші прогулянки: спочатку з однієї кімнати в іншу, а потім і по вулиці. Зрештою його маршрут зріс до 12 миль на день. За п'ять років посилених тренувань чоловік схуднув більш як на чверть тонни, і зараз його вага становить близько 65 кілограмів.
Слова Джона Лапіца підтверджує і його колишній домашній лікар, співробітник медичного центру Роберт Холлінз. "Це вельми незвичайний випадок, однак відомі й інші люди, які зменшили велику масу тільки завдяки зміні способу життя", — зазначив він. За його словами, ефективність дієт і фізичних вправ залежить передусім від сили волі хворого, тому випадок Лапіца може стати гарним прикладом для інших.
РОСЛИНА "ЗДОРОВ'Я І ДОВГОЛІТТЯ"
Інтерес до сої не падає не лише завдяки універсальності у приготуванні найрізноманітніших страв, але і внаслідок безмежної користі цього продукту для здоров'я людини. З Північно-Східного Китаю вона потрапила до Кореї та Японії, де досі популярне прислів'я: "Поки є соя, не може бути голоду". Гіппократ називав її однією з п'яти священних культур, а Авіценна вважав рослиною "здоров'я і довголіття" і включав соєві боби у своє зілля та еліксири. У наших краях про сою дізналися тільки під час російсько-японської війни через продовольчу кризу, але селяни ще довго її не приймали і використовували лише як корм для домашніх тварин.
А тим часом соя містить унікальний білок, дуже близький за своїми біологічними цінностями до білків тваринного походження. Вона також містить в оптимальному співвідношенні всі незамінні амінокислоти, необхідні дитині. Саме тому в усьому світі продукти з сої використовують в якості інгридієнтів або повних замінників грудного молока. У сої немає лактози, тому для багатьох мам, які з будь-яких причин не можуть годувати груддю малюка, її замінники можуть бути єдиним порятунком у разі непереносимості лактози і коров'ячого молока. При цьому алергія на соєві замінники буває не так часто, ніж на звичайні молочні суміші.
Соя, як і інші, рослинні продукти, не тільки не містить холестерину, а й володіє спроможністю виводити його з організму. Страви з неї корисні для профілактики атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, цукрового діабету, ожиріння, сердечно-судинних і онкологічних захворювань. У сої є вітаміни групи В, Д і Є, різні мікроелементи, а також поліненасичені жирні кислоти, необхідні для нормального функціонування кліток шкіри. Велика кількість клітковини, що знаходиться у сої, сприятливо діє на шлунково-кишковий тракт, полегшує його випорожнення, а харчові волокна абсорбують і виводять важкі метали і радіонукліди. При всій своїй поживності, соя є низькокалорійним, легкозасвоюваним продуктом та ідеально вписується у найрізноманітніші дієти.
Сьогодні виробництво продуктів з сої йде за кількома технологічними лініями. Перша - молочна. За допомогою агрегату, в який вміщуються заздалегідь замочені соєві боби, під великим тиском отримують соєве молоко, макуху і м'якуш. На зовнішній вигляд соєве майже не відрізняється від коров'ячого, його можна додавати до кави, чаю і готувати звичні молочні каші і супи. Якщо соєве молоко звурдити, вийде - соєвий сир. Він схожий на домашній і його можна їсти з різними добавками: родзинками, курагою, спеціями. Соєва макуха - чисте джерело клітковини, її можна додавати до м'ясних страв або до сирної начинки для пирогів. Вона також хороший дієтичний збагачувач продуктів.
Друга лінія - м'ясна. З соєвого концентрату, що замінює м'ясо, можна готувати безліч страв - котлети, відбивні, шніцеля, битки і багато іншого. Завдяки ж нейтральному смаку і запаху, соєві продукти можна легко комбінувати.
А ось соєве борошно викликає неоднозначне ставлення фахівців з харчування. Річ у тім, що воно містить речовину, що гальмує активність одного з ферменрв, який переварює білок у дванадцатипалій кишці. І, незважаючи на те, що при тепловій обробці він знищується, все ж каші на основі такого борошна немовлятам давати іііе можна. Після консультації з лікарем їх рекомендується включати в дитячий раціон тільки після трьох років.
Є й інші чинники, які викликають побоювання у фахівців і не можуть не братися до уваги при використанні соєвих продуктів. Досить великий їхній відсоток, особливо зарубіжного виробництва, становлять виготовлені з генетично модифікованої сої. Вони підлягають реєстрації в МОЗ, і якщо проходять попередні дослідження, то вживання їх надалі вважається безпечним.
Валентина СОТНИКОВА (УКРІНФОРМ)
А тим часом соя містить унікальний білок, дуже близький за своїми біологічними цінностями до білків тваринного походження. Вона також містить в оптимальному співвідношенні всі незамінні амінокислоти, необхідні дитині. Саме тому в усьому світі продукти з сої використовують в якості інгридієнтів або повних замінників грудного молока. У сої немає лактози, тому для багатьох мам, які з будь-яких причин не можуть годувати груддю малюка, її замінники можуть бути єдиним порятунком у разі непереносимості лактози і коров'ячого молока. При цьому алергія на соєві замінники буває не так часто, ніж на звичайні молочні суміші.
Соя, як і інші, рослинні продукти, не тільки не містить холестерину, а й володіє спроможністю виводити його з організму. Страви з неї корисні для профілактики атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, цукрового діабету, ожиріння, сердечно-судинних і онкологічних захворювань. У сої є вітаміни групи В, Д і Є, різні мікроелементи, а також поліненасичені жирні кислоти, необхідні для нормального функціонування кліток шкіри. Велика кількість клітковини, що знаходиться у сої, сприятливо діє на шлунково-кишковий тракт, полегшує його випорожнення, а харчові волокна абсорбують і виводять важкі метали і радіонукліди. При всій своїй поживності, соя є низькокалорійним, легкозасвоюваним продуктом та ідеально вписується у найрізноманітніші дієти.
Сьогодні виробництво продуктів з сої йде за кількома технологічними лініями. Перша - молочна. За допомогою агрегату, в який вміщуються заздалегідь замочені соєві боби, під великим тиском отримують соєве молоко, макуху і м'якуш. На зовнішній вигляд соєве майже не відрізняється від коров'ячого, його можна додавати до кави, чаю і готувати звичні молочні каші і супи. Якщо соєве молоко звурдити, вийде - соєвий сир. Він схожий на домашній і його можна їсти з різними добавками: родзинками, курагою, спеціями. Соєва макуха - чисте джерело клітковини, її можна додавати до м'ясних страв або до сирної начинки для пирогів. Вона також хороший дієтичний збагачувач продуктів.
Друга лінія - м'ясна. З соєвого концентрату, що замінює м'ясо, можна готувати безліч страв - котлети, відбивні, шніцеля, битки і багато іншого. Завдяки ж нейтральному смаку і запаху, соєві продукти можна легко комбінувати.
А ось соєве борошно викликає неоднозначне ставлення фахівців з харчування. Річ у тім, що воно містить речовину, що гальмує активність одного з ферменрв, який переварює білок у дванадцатипалій кишці. І, незважаючи на те, що при тепловій обробці він знищується, все ж каші на основі такого борошна немовлятам давати іііе можна. Після консультації з лікарем їх рекомендується включати в дитячий раціон тільки після трьох років.
Є й інші чинники, які викликають побоювання у фахівців і не можуть не братися до уваги при використанні соєвих продуктів. Досить великий їхній відсоток, особливо зарубіжного виробництва, становлять виготовлені з генетично модифікованої сої. Вони підлягають реєстрації в МОЗ, і якщо проходять попередні дослідження, то вживання їх надалі вважається безпечним.
Валентина СОТНИКОВА (УКРІНФОРМ)
Людські долі
Ця історія настільки неймовірна, що якби вона не трапилася з моєю подругою дитинства, ніколи б не повірила, що таке може бути, хоча в житті — мов на довгій ниві.
Того дня ніщо не віщувало біди. Ранок зустрів її веселим передзвоном ледь примерзлого листя, коли в легеньких-замшевих чобітках бігла на роботу, перестрибуючи через невеличкі калюжки, вкриті тонесенькою позоліткою льоду, і граціозно розставляючи руки, ніби збиралася злетіти. Поспішала в лікарню, де працювала завідувачем хірургічного відділення. Не вірилося, що позаду в неї вже піввіковий ювілей, так молодо себе почувала і так молодо виглядала, хоча майже не користувалася косметикою. Чорні очі, густе чорне волосся, що вдома спадало на плечі шовковими хвилями, зазвичай було зібране в тугий вузол.
Та й ім'я дуже личило їй, воістину батьки знали, як назвати свою дівчинку — Тамара.
їхня сім'я була знана й у Львові, і далеко за його межами. Чотири покоління лікарів щиро служили й медицині, і хворим, жили в достатку, всі щасливо доживали до глибокої старості у фешенебельних квартирах у самому центрі міста.
Вона, як батько, була хірургом, і, як батько, хірургом від Бога. І хворі, й лікарі любили її, бо знали, що Тамара Петрівна завжди знайде вихід із найскладнішої ситуації, але якщо вона не допоможе хворому, то йому вже не допоможе ніхто.
Тільки зайшла в ординаторську, повідомили, що вночі привезли хвору в дуже важкому стані, тож чекають на неї, Тамару Петрівну. Як завжди в таких випадках, обличчя її стало вкрай зосередженим, а очі ще глибшими та чорнішими.
Увійшла в палату і побачила перед собою худеньку згорблену постать, жовте, як віск, обличчя, обрамлене
ІСТОРІЯ
густим сивим волоссям, акуратно викладеним навколо голови.
Жінка сперлась руками на спинку ^ііжка, підняла голову і глянула на Тамару великими сумними очима. У її тремтячих руках була фотографія.
Збираючи останні сили і важко дихаючи, ледь чутно сказала, що привезли її сусіди, бо вона самотня, і знає, що незабаром помре. Та й жити не має для кого, бо той, хто був найдорожчим в її житті, загинув рік тому. Вона поклала фотографію на тумбочку, лягла на ліжко, і Тамара Петрівна взялася її оглядати.
Навіть побіжний огляд показав,
що хвора в поганому стані і нічого
- вдіяти вже не можна, що хвора^
мабуть, скоро піде туди', звідки ще
ніхто не повертався.
Щоб хоч якось підбадьорити нещасну, лікарка легенько погладила її по руці, сказала, що негайно призначить їй найкраще лікування, від якого та обов'язково стане на ноги, а жінка ледь усміхнулася самими очима і тихо попросила, щоб Тамара Петрівна подала їй фотографію.
Якби грім серед ясного неба розколов навпіл величну будівлю їхньої лікарні, якби серед літньої спеки раптово випали глибокі сніги, напевно, не так би вразило Тамару, як те, що вона побачила на великій кольоровій фотографії: ледь примруживши блакитні очі, як умів це робити тільки він, на неї дивився їхній син Богдан. Та ж ямочка на підборідді, той же вигин брів, відкрита, ледь іронічна усмішка.
Якась млість вдарила у груди, розлилася всередині вогнем, потім під грудьми стало холодно, але Тамара опанувала себе, а жінка, заплющив-, ши очі і важко дихаючи, тремтячою рукою ніжно гладила фотографію і ледь чутно розповідала, що чоловік покинув її і зник кудись, так і не дізнавшись, що вона носить під серцем його дитину, що сина виростила сама, пишалася і тішилася ним, доки смерть не забрала його, а тепер вона йде до нього. Знесилено замовкла, а Тамара тихо вийшла з палати. (Далі - на с 2)
(Закінчення. Поч. — на с 1)
Пригадала, як у військовому госпіталі, де головним лікарем був Ті батько, зустріла свого майбутнього чоловіка. Розповідали, що був військовим лікарем, що приїхав чи то із Сахаліну, чи то з Афганістану, куди подався сам через зраду дружини, яку дуже любив, і, щоб в пориві гніву не вбити її, раптово зник, навіть ходив у довге плавання, поки не зупинився у Львові.
Тоді шостим жіночим чуттям розпізнала в цьому немолодому, бідно вдягненому чоловікові свою долю. Особливо вразив її сумний погляд його очей кольору неба, і вона закохалася в нього, незважаючи на те, що було їй за тридцять, що вже була заміжня, щоправда, недовго, бо коли випадково застала чоловіка в його кабінеті з молоденькою медсестрою, ввечері мовчки вказала йому на двері, і він пішов, не залишивши в її серці не те, що рани, а навіть і сліду. Як прийшов, так пішов, і більше не хотіла про нього нічого ні чути, ні знати, бо зради вибачити не могла нікому. Більше у своє серце не впускала нікого, робота стала альфою й омегою її життя, поки не зустріла його, і він узяв у знаменитого хірурга не лише його дочку-красуню, а й знане в лікарському середовищі прізвище, щоб раз і назавжди порвати з минулим.
Поселилися вони в передмісті Львова з гарною назвою Глинян-ський тракт. Це колишнє село стало престижним районом міста, бо повітря було чисте, незагазоване безконечним транспортним потоком, що снував вузенькими львівськими вуличками. Навесні воно було напоєне пахощами квітучих садів, а восени — спілих яблук і груш. Та й проблем із водою тут не було ніко-
ли, як буває зазвичай у всіх інших районах Львова.
Не тільки близькі сусіди, а й жителі навколишніх вулиць із гордістю розповідали, що живуть неподалік від лікарки Тамари, так ласкаво всі її величали, бо ніколи нікому не відмовила в жодному проханні, а не раз, почувши про чиюсь біду, сама поспішала на допомогу до того, хто її потребував.
Найбільшою їхньою гордістю був син Богдан-Іларіон. Перше ім'я дав йому батько, а друге приніс собі сам, бо народився на Іларіона. Мати завжди жартувала, що це Богом даний їм Іларіон, а батько лише усміхався й ніжно гладив сина по голові.
Хлопчик ріс напрочуд розумною дитиною, хоч жив у достатку, навіть у розкоші, і такого не могло бути, щоб батьки в чомусь йому відмовили, він завжди був тихий, скромний і працьовитий, дивуючи
вчителів престижної шк'бли з поглибленим вивченням англійської мови своїми неабиякими здібностями. Тож у неповні шістнадцять років закінчив із золотою медаллю школу, майже досконало знаючи англійську, і вступив до Київського національного медичного університету. Недаремно кажуть, що в батьків зрілого віку народжуються надзвичайно розумні й талановиті діти.
Навчання давалося йому легко, тож на старших курсах багато часу проводив у Клініці академіка Ша-лімова, де пройшов інтернатуру й залишився працювати хірургом.
Він був високий, широкоплечий, а великі блакитні очі, що завжди дивилися уважно та зосереджено, відтіняли чорне, як смола, волосся і густі чорні брови. Викапаний батько! >
Вийшовши з палати, Тамара Петрівна повільно зайшла до свого
кабінету, гарячково вирішуючи, що робити далі. Вона звикла до важких і непередбачуваних ситуацій, тож вміла в найскрутнішу хвилину зібрати всі свої сили, мобілізувати розум, знання, почуття, але тепер розгубилася, ніяк не могла вирішити, чи казати чоловікові про сьогоднішню пригоду. Не сказати не мала права, а сказати — означало б вбити його, бо другого такого жорстокого удару долі він, звичайно, не витримає.
Підійшла до вікна й довго дивилася на вкрите легкою памороззю листя, але тепер воно чомусь здавалось їй дуже сумним.
Поволі піднесла телефонну слухавку, набрала терапію. Відгукнувся завідувач, її давній друг. Попросила, щоб забрав у своє відділення важ-кохвору, якій жити лишилося лічені дні, а оскільки хвора самотня жінка, він знає, що робити далі.
Потім зателефонувала чоловікові, запитала, чи не могли б вони по; їхати на вихідні до Києва, до сина, і, може, побули б там іще декілька днів, тим паче, що давно обіцяли йому-нав і датися у столицю. Чоловік охоче погодився, тож домовилися, що виїдуть сьогодні увечері, щоб зробити синові сюрприз.
Вирішила ще декілька дрібних справ і вийшла з кабінету. У грудях нило, а мозок свердлила одна думка: чи випадкова ця сьогоднішня несподівана зустріч? Коли йшла до виходу, побачила, як до вантажного ліфта повезли жінку. Знала, кого повезли і куди. Не-трошені сльози затуманили зір, зона розпачливо запитувала себе, ¦юму довга нива життя так часто зкрита колючою стернею і чому га стерня так боляче ранить у самісіньке серце, але відповіді так і не знаходила.
Євстахія НАКОНЕЧНА
Того дня ніщо не віщувало біди. Ранок зустрів її веселим передзвоном ледь примерзлого листя, коли в легеньких-замшевих чобітках бігла на роботу, перестрибуючи через невеличкі калюжки, вкриті тонесенькою позоліткою льоду, і граціозно розставляючи руки, ніби збиралася злетіти. Поспішала в лікарню, де працювала завідувачем хірургічного відділення. Не вірилося, що позаду в неї вже піввіковий ювілей, так молодо себе почувала і так молодо виглядала, хоча майже не користувалася косметикою. Чорні очі, густе чорне волосся, що вдома спадало на плечі шовковими хвилями, зазвичай було зібране в тугий вузол.
Та й ім'я дуже личило їй, воістину батьки знали, як назвати свою дівчинку — Тамара.
їхня сім'я була знана й у Львові, і далеко за його межами. Чотири покоління лікарів щиро служили й медицині, і хворим, жили в достатку, всі щасливо доживали до глибокої старості у фешенебельних квартирах у самому центрі міста.
Вона, як батько, була хірургом, і, як батько, хірургом від Бога. І хворі, й лікарі любили її, бо знали, що Тамара Петрівна завжди знайде вихід із найскладнішої ситуації, але якщо вона не допоможе хворому, то йому вже не допоможе ніхто.
Тільки зайшла в ординаторську, повідомили, що вночі привезли хвору в дуже важкому стані, тож чекають на неї, Тамару Петрівну. Як завжди в таких випадках, обличчя її стало вкрай зосередженим, а очі ще глибшими та чорнішими.
Увійшла в палату і побачила перед собою худеньку згорблену постать, жовте, як віск, обличчя, обрамлене
ІСТОРІЯ
густим сивим волоссям, акуратно викладеним навколо голови.
Жінка сперлась руками на спинку ^ііжка, підняла голову і глянула на Тамару великими сумними очима. У її тремтячих руках була фотографія.
Збираючи останні сили і важко дихаючи, ледь чутно сказала, що привезли її сусіди, бо вона самотня, і знає, що незабаром помре. Та й жити не має для кого, бо той, хто був найдорожчим в її житті, загинув рік тому. Вона поклала фотографію на тумбочку, лягла на ліжко, і Тамара Петрівна взялася її оглядати.
Навіть побіжний огляд показав,
що хвора в поганому стані і нічого
- вдіяти вже не можна, що хвора^
мабуть, скоро піде туди', звідки ще
ніхто не повертався.
Щоб хоч якось підбадьорити нещасну, лікарка легенько погладила її по руці, сказала, що негайно призначить їй найкраще лікування, від якого та обов'язково стане на ноги, а жінка ледь усміхнулася самими очима і тихо попросила, щоб Тамара Петрівна подала їй фотографію.
Якби грім серед ясного неба розколов навпіл величну будівлю їхньої лікарні, якби серед літньої спеки раптово випали глибокі сніги, напевно, не так би вразило Тамару, як те, що вона побачила на великій кольоровій фотографії: ледь примруживши блакитні очі, як умів це робити тільки він, на неї дивився їхній син Богдан. Та ж ямочка на підборідді, той же вигин брів, відкрита, ледь іронічна усмішка.
Якась млість вдарила у груди, розлилася всередині вогнем, потім під грудьми стало холодно, але Тамара опанувала себе, а жінка, заплющив-, ши очі і важко дихаючи, тремтячою рукою ніжно гладила фотографію і ледь чутно розповідала, що чоловік покинув її і зник кудись, так і не дізнавшись, що вона носить під серцем його дитину, що сина виростила сама, пишалася і тішилася ним, доки смерть не забрала його, а тепер вона йде до нього. Знесилено замовкла, а Тамара тихо вийшла з палати. (Далі - на с 2)
(Закінчення. Поч. — на с 1)
Пригадала, як у військовому госпіталі, де головним лікарем був Ті батько, зустріла свого майбутнього чоловіка. Розповідали, що був військовим лікарем, що приїхав чи то із Сахаліну, чи то з Афганістану, куди подався сам через зраду дружини, яку дуже любив, і, щоб в пориві гніву не вбити її, раптово зник, навіть ходив у довге плавання, поки не зупинився у Львові.
Тоді шостим жіночим чуттям розпізнала в цьому немолодому, бідно вдягненому чоловікові свою долю. Особливо вразив її сумний погляд його очей кольору неба, і вона закохалася в нього, незважаючи на те, що було їй за тридцять, що вже була заміжня, щоправда, недовго, бо коли випадково застала чоловіка в його кабінеті з молоденькою медсестрою, ввечері мовчки вказала йому на двері, і він пішов, не залишивши в її серці не те, що рани, а навіть і сліду. Як прийшов, так пішов, і більше не хотіла про нього нічого ні чути, ні знати, бо зради вибачити не могла нікому. Більше у своє серце не впускала нікого, робота стала альфою й омегою її життя, поки не зустріла його, і він узяв у знаменитого хірурга не лише його дочку-красуню, а й знане в лікарському середовищі прізвище, щоб раз і назавжди порвати з минулим.
Поселилися вони в передмісті Львова з гарною назвою Глинян-ський тракт. Це колишнє село стало престижним районом міста, бо повітря було чисте, незагазоване безконечним транспортним потоком, що снував вузенькими львівськими вуличками. Навесні воно було напоєне пахощами квітучих садів, а восени — спілих яблук і груш. Та й проблем із водою тут не було ніко-
ли, як буває зазвичай у всіх інших районах Львова.
Не тільки близькі сусіди, а й жителі навколишніх вулиць із гордістю розповідали, що живуть неподалік від лікарки Тамари, так ласкаво всі її величали, бо ніколи нікому не відмовила в жодному проханні, а не раз, почувши про чиюсь біду, сама поспішала на допомогу до того, хто її потребував.
Найбільшою їхньою гордістю був син Богдан-Іларіон. Перше ім'я дав йому батько, а друге приніс собі сам, бо народився на Іларіона. Мати завжди жартувала, що це Богом даний їм Іларіон, а батько лише усміхався й ніжно гладив сина по голові.
Хлопчик ріс напрочуд розумною дитиною, хоч жив у достатку, навіть у розкоші, і такого не могло бути, щоб батьки в чомусь йому відмовили, він завжди був тихий, скромний і працьовитий, дивуючи
вчителів престижної шк'бли з поглибленим вивченням англійської мови своїми неабиякими здібностями. Тож у неповні шістнадцять років закінчив із золотою медаллю школу, майже досконало знаючи англійську, і вступив до Київського національного медичного університету. Недаремно кажуть, що в батьків зрілого віку народжуються надзвичайно розумні й талановиті діти.
Навчання давалося йому легко, тож на старших курсах багато часу проводив у Клініці академіка Ша-лімова, де пройшов інтернатуру й залишився працювати хірургом.
Він був високий, широкоплечий, а великі блакитні очі, що завжди дивилися уважно та зосереджено, відтіняли чорне, як смола, волосся і густі чорні брови. Викапаний батько! >
Вийшовши з палати, Тамара Петрівна повільно зайшла до свого
кабінету, гарячково вирішуючи, що робити далі. Вона звикла до важких і непередбачуваних ситуацій, тож вміла в найскрутнішу хвилину зібрати всі свої сили, мобілізувати розум, знання, почуття, але тепер розгубилася, ніяк не могла вирішити, чи казати чоловікові про сьогоднішню пригоду. Не сказати не мала права, а сказати — означало б вбити його, бо другого такого жорстокого удару долі він, звичайно, не витримає.
Підійшла до вікна й довго дивилася на вкрите легкою памороззю листя, але тепер воно чомусь здавалось їй дуже сумним.
Поволі піднесла телефонну слухавку, набрала терапію. Відгукнувся завідувач, її давній друг. Попросила, щоб забрав у своє відділення важ-кохвору, якій жити лишилося лічені дні, а оскільки хвора самотня жінка, він знає, що робити далі.
Потім зателефонувала чоловікові, запитала, чи не могли б вони по; їхати на вихідні до Києва, до сина, і, може, побули б там іще декілька днів, тим паче, що давно обіцяли йому-нав і датися у столицю. Чоловік охоче погодився, тож домовилися, що виїдуть сьогодні увечері, щоб зробити синові сюрприз.
Вирішила ще декілька дрібних справ і вийшла з кабінету. У грудях нило, а мозок свердлила одна думка: чи випадкова ця сьогоднішня несподівана зустріч? Коли йшла до виходу, побачила, як до вантажного ліфта повезли жінку. Знала, кого повезли і куди. Не-трошені сльози затуманили зір, зона розпачливо запитувала себе, ¦юму довга нива життя так часто зкрита колючою стернею і чому га стерня так боляче ранить у самісіньке серце, але відповіді так і не знаходила.
Євстахія НАКОНЕЧНА
Подписаться на:
Сообщения (Atom)
